Україна, нарешті, отримала справжню Службу безпеки військового часу

Ящо раніше відомство займалася одночасно всім і нічим конкретно, то зараз видно чітку концентрацію на головному: контррозвідка, спецоперації, викриття зрадників.

Влітку 2014-го мені довелось побувати в Ізраїлі на півдні країни, неподалік від Сектора Газа саме під час проведення Ізраїлем Антитерористичної операції проти бойовиків із цього Сектора. В Україні кількома тижнями раніше теж була проголошена своя Антитерористична операція - на Донбасі. Тому була дуже зручна нагода порівняти, як повністю однакові за назвою операції проводять дві країни – як в Україні та в Ізраїлі працюють державні органи, військові, спецслужби, організуються безпекові заходи, як поводять себе цивільні, тощо.

Якщо зовсім стисло, то тоді різниця була вражаючою. І, звичайно, порівняння було не на нашу користь. А якщо порівнювати ті ж самі речі сьогодні, по Україна і українці за вісім років російської «гібридної» агресії і особливо за вісім місяців агресії повномасштабної  зробили величезний ривок. До вміння виживати, швидко та адекватно реагувати на пов’язані із війною виклики та давати на них гідну відповідь.

Це у першу чергу стосується структур, які пов’язані із забезпеченням безпеки країни. Так, з 24 лютого багато сказано про вражаючий прогрес ЗСУ. Їх результати та блискучі перемоги може оцінити кожен українець.

Те, що відбувається у спецслужбах - набагато більше утаємничено. Бо об’єктивно є специфіка їхньої роботи, на загал виноситься лише те, що не може зашкодити їхній ефективній діяльності. Проте і там останнім часом відбуваються кардинальні перетворення у кращий бік.

Про основні процесі у Службі безпеки України у четвер розповів Василь Малюк у своєму першому інтерв’ю на своїй посаді. Це інтерв’ю якраз співпало із його 100 днями на посаді. Із того, що він повідомив, можна зробити висновок: Україна, нарешті, отримала ту Службу безпеки,  яка потрібна країни у військовий час.

Якщо у роки війни на Донбасі і навіть у перші місяця після повномасштабного вторгнення РФ СБУ досить повільно пристосовувалася до нових реалій, то за крайні декілька місяців зроблений справжній ривок до ефективної роботи відомства в умовах війни.

Багато у чому це пов’язано зі зміною у підходах до діяльності СБУ її керівництва. Бо призначений у липні цього року виконувати обов’язки голови Служби безпеки Василь Малюк – бригадний генерал з бойовим досвідом. Який у перші ж дні вторгнення РФ  взяв до рук зброю та виїхав назустріч ворогу в Гостомельському напрямку. «Нашим завданням було вжити всі заходи, аби ворог не зайшов у столицю. Займалися різними речами – фугасили дороги, підступи до Києва. Головною задачею було перерізати ворогу логістику на підступах до Києва, на Чорнобильському напрямку. Для цього ми швидко створили підрозділ у лавах СБУ. Знищили пункт тилового управління ворога, і ще багато чого було зроблено. Згодом я терміново організовував виконання оперативно-бойових задач на донецькому, луганському і херсонському напрямках. Тому багато часу проводив там у відрядженнях», - розповів у своєму інтерв’ю Малюк.

Його стилем вирішення завдань, мабуть, можна пояснити те, чому СБУ за три  місяця його керівництва у багатьох напрямках роботи більше пристосувалась до вимог військового часу, ніж за три роки роботи його попередника Івана Баканова.

Зміна керівництва СБУ пішла на користь як Службі безпеки, так і національній безпеці країни. Оскільки із  самого початку Малюк рішуче виступив за реформу СБУ. Він прямо заявив, що в умовах війни однозначному пріоритеті Служби безпеки має бути контррозвідка: «СБУ сьогодні йде за вектором посилення контррозвідки. Всі оперативні підрозділи за функціоналом і за законом і до цього були контррозвідувальними, але зараз ми ще їх посилюємо. Ми хочемо створити правильну, боєздатну контррозвідувальну модель. Контррозвідувальні функції в межах своїх підрозділів будуть виконувати і Нацполіція, і ГУР МО, а СБУ буде залишатися основним суб'єктом».

І якщо раніше це відомство займалася одночасно всім і нічим конкретно, то зараз видно чітку концентрацію на головному: спецоперації, викриття зрадників, розслідування злочинів РФ.

Сьогодні СБУ працює у найгарячіших точках війни. Вона виконує різні задачі - оперативно-бойові, контррозвідувальні, контрдиверсійні, антитерористичні. Малюк розповів, зокрема, що контррозвідку та військову контррозвідку вони переформатували, щоб ефективніше виконувати бойові завдання і на лінії фронту, і на деокупованих територіях, і в тилу.

Як приклад він наводить останні результати роботи відомства. У тому числі протидію спецслужбам РФ і викриття агентурних мереж, розслідування воєнних злочинів, затримання колаборантів, повернення додому наших захисників і обмін кума Путіна Віктора Медведчука на «азовців».

Є результати і у розкритті ворожої агентури. «Путін – спецслужбіст. І ми розуміємо, що він 20 років агентурно проникав у нашу країну. Фактично СБУ – це той інструмент, той меч, який відрізає ці агентурні щупальця. Станом на сьогоднішній день виявлено, задокументовано і затримано понад 360 агентів. Мова йде про різнокаліберну агентуру:  від топових держзрадників, таких, як Медведчук, до пересічних – тих, хто збирає координати щодо місць дислокації, пересування ЗСУ. Ворожа агентура працює на різних напрямках: і по військовому, і по правоохоронному блоку, і в політиці, також є збір легальної інформації з відкритих джерел», - зазначає Малюк.

Крім того, з початку війни СБУ відпрацювала понад 160 ворожих груп з ознаками ДРГ.

На важливому напряму розслідування злочинів РФ вже відкрито більше 22 тис. справ. І з кожною новою атакою російських військ роботи додається.

Є також успіхи у такій важливій сфері як боротьба у кіберпросторі - з початку війни СБУ локалізовала понад 3,5 тисяч кібератак, знищила понад 35 ботоферм. «Взагалі наші кіберфахівці провели безпрецедентну роботу – на жаль, не можу наразі розповісти усі деталі, але ми системно блокуємо зв’язок ворога на території України. Як наслідок – у росіян настає дискомунікація, що дуже їм дошкуляє під час війни», - додає голова СБУ.

Тим самим СБУ закріплює за собою статус головної спецслужби країни. Бо досвід й Ізраїлю, й інших країн, які ефективно діють в умовах війни, чітко доводить: під час війни потрібна сильна служба безпеки. І її жодним чином не можна послаблювати, забирати якісь функції.  Особливо, коли вона показує переконливі результати своєї роботи.

80% всього, що робить Служба безпеки, залишається за ширмою грифу «таємно» і «цілком таємно».

Пам’ятаєте, як у основаному на реальних подіях фільмі «Операція «Арго»? В якому співробітник ЦРУ Мендес із величезним трудом і ризиком рятує із Тегерана шістьох дипломатів посольства США в Ірані після Ісламської революції 1979 року. За цей подвиг він у закритому режимі отримує найвищу нагороду розвідспільноти США -  «Зірку розвідки». Як каже шеф агента Мендеса, «якщо потрібні аплодисменти – то у цирк». В результаті громадськість абсолютно нічого не дізнається, повна секретність операції зберігається до кінця.

Так і про результати роботи СБУ можна судити по тому факту, що за час війни у особового складу СБУ вже є понад 200 державних нагород – три «Героя України» «Богдана Хмельницького» та «За мужність». Відзначення більшості співробітників – це таємні укази президента України.…