КСУ: потреба у «передбачуваності»

19 сентября 2022, 07:33
Владелец страницы
Юрист, адвокат
0
304
КСУ: потреба у «передбачуваності»

Нинішні законодавчі новації, які пропонують розглянути Верховній Раді, можуть перетворити КСУ на певного роду аналог Етичної ради разом з ВРП

В середині вересня СБУ проводила обшук в одного зі столичних суддів. Чоловікові інкримінують державну зраду: він готувався зустрічати в Києві росіян, планував з ними співпрацювати, а ще заперечував їхні злочини та паплюжив ЗСУ. Доказів по його справі зібрано достатньо, але затримати суддю не змогли. На це має бути «директива» від Вищої ради правосуддя, яка опікується в тому числі поведінкою суддів і має інструментарій для притягнення їх до відповідальності, але ВРП не працює з лютого поточного року. І не через війну.

Річ у тім, що члени ВРП мусять пройти крізь горнило новоствореного органу – Етичної ради, котра оцінюватиме їх доброчесність. Про Етичну раду я писала неодноразово: ця інституція складається з шістьох членів, троє з яких обираються Радою суддів України, а ще троє –визначені міжнародними організаціями. При цьому Етична рада – орган не конституційний, і участь у ній іноземців є вкрай сумнівною. І все ж Етична рада запрацювала, що дозволило що дозволило за її рекомендацією обрати трьох нових членів ВРП. Втім, проблему кворуму це не вирішило, а відтак ВРП, як раніше, не ухвалює жодних рішень.

Але до чого тут Конституційний Суд, винесений у заголовок?

Нинішні законодавчі новації, які пропонують розглянути Верховній Раді, можуть перетворити КСУ на певного роду аналог Етичної ради разом з ВРП. Формально структура існуватиме, фактично ж її робота буде заблокована. Можливо, владу навіть влаштовує такий стан речей, бо чи не до нього вона зумисно підштовхує ситуацію?

Законопроєкт 7662. Знову іноземці…

Коли у серпні спікер Верховної Руслан Стефанчук зустрічався з главою представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом, він доволі пафосно заявив, що «прапор ЄС у стінах парламенту – це не лише честь для нас, але й обов’язок виконати всі вимоги, аби до кінця року розпочати перемовини про членство України в ЄС». До таких вимог Стефанчук зарахував і ухвалення нового закону про КСУ.

У розмові зі своїм візаві спікер додав, що «найближчим часом до зали Верховної Ради України буде внесено законопроєкт №7662 про реформу Конституційного Суду щодо запровадження конкурсного відбору суддів КСУ». Раніше, нагадаю, і Європейська комісія, і Венеціанська наголошували на участі міжнародних експертів у відборі суддів Конституційного Суду як на умові перемовин про вступ України до ЄС.

При цьому, однак, парламент обрав суддею КСУ Ольгу Совгирю за звичними правилами. Раніше Совгиря, як відомо, була парламентарем, представником Верховної Ради в Конституційному Суді. Іншими словами, як нардеп вона є причетною до тих законів, котрі зараз знаходяться у провадженні КСУ і в яких ще не поставлена крапка. Як на мене, все це створює конфлікт інтересів, проте, схоже, і провладну фракцію парламенту, і наших партнерів все влаштовує.

Тепер, коли Верховна Рада свою квоту представництва у КСУ заповнила (залишилася квота З’їзду суддів), можна застосовувати подвійні стандарти та обирати наступних суддів КСУ у відповідності до взятих Україною зобов’язань. 

Згадуваний вище Матті Маасікас, відповідаючи на запитання медійників, чи не руйнує призначення Совгирі наші євроінтеграційні перспективи, відповів так. «Ні, не руйнує. Виконання рекомендації ЄС означає ухвалення нових законів. Тут йдеться про абсолютно нову процедуру відбору суддів – змагальну, прозору. Ми, як ЄС, не маємо конкретного набору правил чи рекомендацій, який вигляд повинна мати ця процедура. Це має вирішити Україна».

Але насправді Україна мало що вирішує.

Про що ж законопроєкт?

Основна ідея документу полягає у залученні до процедури відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України нового спеціального органу – Дорадчої групи експертів. (Початок документу вже зараз нагадує формування Етичної ради для допомоги у відборі кандидатів в члени ВРП).

Така дорадча група має сприяти «органам, що призначають суддів Конституційного Суду, у оцінці моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду». І знову проситься паралель із Етичною радою…

Але з кого ж складатиметься новий орган? Читаємо закон далі.

До складу Дорадчої групи входять:

1) одна особа, визначена президентом України;

2) одна особа, визначена Верховною Радою України;

3) одна особа, визначена З’їздом суддів України;

4) одна особа, визначена Венеційською комісією;

5) дві особи, визначені міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.

І знову таки – троє «наших» і троє іноземних фахівців – так само, як у складі Етичної ради.

Хоча, власне, доля останньої мала б якраз засвідчити: присутність іноземців у складі судових органів України не є панацеєю. Як і не є гарантією того, що ці органи ефективно працюватимуть.

Зауважу, що наша депутатська група не голосувала і не голосуватиме за законопроєкт №7662, позаяк ми вважаємо, що іноземці не можуть брати участь у формуванні державних органів України. Та й Конституція з цього приводу чомусь мовчить…

Інші зауваження

До речі, про Конституцію. Головне науково-експортне управління Верховної Ради слушно нагадує, що повноваження президента та Верховної Ради України вичерпно закріплені у Конституції України, і що в Основному законі немає ані слова про жодну Дорадчу групу. Тобто законопроєктом пропонується утворити заздалегідь неконституційний орган. 

Далі науковцями увага приділена нашим дорогим (та всюдисущим) іноземцям. «Дещо некоректним виглядає покладення обов’язку вчинити певні дії на суб’єктів, на яких не поширюється законодавство України», – зауважують з цього приводу в експертному управлінні. Іншими словами: ми запрошуємо вирішувати долю КСУ осіб, яких навіть не можемо закликати до відповідальності за українськими законами.

Крім того, йдеться у висновках експертного управління, незрозумілими залишаються і критерії, за якими будуть обиратись два представники міжнародних та іноземних організацій до складу Дорадчої групи. Неясно і те, яким чином перевірятимуться на відповідність вимогам закону (наприклад, щодо дієздатності чи судимості) претенденти на членство в Дорадчій групі експертів з боку міжнародних та іноземних організацій.

Нарешті, науковці нагадують, що ст. 148 Конституції України чітко декларує таке. «Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку». При цьому, за чинним законодавством, головну скрипку тут грає Рада суддів України. Саме вона встановлює відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду України, вимогам до судді КСУ, за наслідками чого ухвалює рішення про допуск або відмову у допуску до конкурсного відбору.

Тепер же, мовляв, взагалі не зрозуміло, «який орган здійснює конкурсний відбір, і можна лише припустити, що це – Дорадча група експертів», – йдеться у висновках Головного управління. Там же сказано і про те, що «критерії оцінки моральних якостей та рівня компетенції у положеннях проєкту не відображені». Тобто хто, як, за якими принципами відбиратиме гідних кандидатів – все це прописано у законопроєкті або надто туманно, або так, що нові положення просто не відповідають Конституції України.

«Передбачуваність» КСУ

Очікується, що невдовзі після ухвалення Радою законопроєкту №7662 на порядку денному постане законопроєкт №4533 «Про конституційну процедуру», який також готується ухвалити парламент. Він стосується організації розгляду нинішніх справ Конституційним Судом.

«Хоча його не позначали як маркер у рекомендаціях Єврокомісії, але ми розуміємо, що він вкрай необхідний для повноцінного оновлення КСУ. Цим законом будуть урегульовані процедурні та процесуальні питання діяльності КСУ. Якби ми прийняли його раніше, то можу сказати, що не отримали б несподіваних рішень КСУ», – коментує документ голова комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов. 

А далі говорить доволі цинічну (будемо відверті) фразу: «Ми хочемо, щоб діяльність КСУ була більш передбачуваною».

Навіть якщо Маслов не вкладав у свої слова сподівання зробити КСУ ще більш «ручним», а лише говорив про суворе дотримання Конституційним Судом визначеної законом процедури, погляд провладної більшості на процеси довкола КСУ є цілком зрозумілим. Це та сама «обмовка по Фрейду», котра на багато що відкриває очі.

І хоча Маслов каже, що законодавчі новації, про які йде мова у цій статті, «стабілізують роботу КСУ, і Суд спокійно та ефективно зможе працювати на користь українського народу та держави», я підозрюю, що влада якраз зацікавлена у протилежному – у тихому блокуванні роботи Конституційного Суду, аби той якомога довше зволікав із оцінкою законів, ухвалених нинішнім складом ВР.

Перша помилка, яка стосувалася КСУ, була зроблена ще за президентства Порошенка. Тоді гарантії суддів КСУ були посилені настільки, що лише Суд міг звільнити суддю КСУ, і ніяк інакше. Друга суттєва помилка скоюється просто зараз, на наших очах. Адже замість того, щоб оптимізувати процедуру конституційного провадження, законотворці передають навіщось додаткові права і можливості іноземцям, вбачаючи в них такий собі прообраз богів.

Додам наостанок, що у суддів КСУ – просто захмарні зарплати, мало фактичної роботи і багато помічників, які цю саму роботу (коли за неї таки доводиться братися) виконують за них. При цьому кожен суддю КСУ надзвичайно дорожить своїм кріслом і не готовий ним ризикувати, ставлячи підпис під «не таким» рішенням. Все це разом узяте точно не сприяє роботі КСУ, і жоден міжнародний десант не виправить цю історію, поки ми не почнемо переписувати її зсередини.

 

 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.