Без голови та Головатого

05 червня 2024, 19:47
Власник сторінки
Юрист, адвокат
0
204
Без голови та Головатого

Хто і коли очолить Конституційний Суд?

Спойлер: зовсім без голови Конституційний Суд не залишився, принаймні, без виконуючого обов’язки голови. «В.о.» керівника КСУ став старший за віком суддя Володимир Мойсик. Сам же Сергій Головатий, котрий по досягненню 70-річного віку, провів 29 травня свій останній день на посаді судді, також був «в.о.».

Він підміняв Олександра Тупицького – 12-го за рахунком голову КСУ, котрий нині знаходиться у розшуку і чиї повноваження були припинені 15 травня 2022 року. Але чому, запитає прискіпливий читач, Конституційний Суд залишався без «повноцінного» голови понад два роки, з травня 2022-го? Це хороше питання, але спочатку – кілька слів про одну колізію, пов’язану з Головатим.

Справа «по-флотськи»

Після завершення повноважень Сергія Головатого справи, у яких він виступав доповідачем, буде перерозподілено і розгляд почнеться з початку. Із резонансних – варто відзначити справу щодо конституційності Угоди між Україною та Росією про базування Чорноморського флоту РФ на території України, яку 2010 року підписали президенти України та Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв, а Верховна Рада і Держдума РФ ратифікували.

Цю справу Велика палата Конституційного суду продовжила розглядати 5 грудня 2023 року. Провадження перебуває на початковій стадії. На попередньому засіданні, яке відбулося у вересні, постійний представник Верховної Ради у Конституційному суді, нардеп від «Слуги народу» Максим Дирдін заявив відвід судді-доповідачу Головатому. Більшість суддів відмовили у задоволенні відводу. Але далі був наступний відвід – вже від представника президента у Конституційному суді Сергія Дембовського.

Претензія, адресована Головатому, полягала у тому, що у 2010 році тепер вже колишній суддя Сергій Головатий був народним депутатом VI скликання і віддав свій голос за ратифікацію Угоди. Він це зробив не особисто – якраз у той день Головатий перебував у Страсбурзі (і свідки це підтверджують), але його картка спрацювала. Тож так чи інакше, він підтримав пролонгацію перебування ЧФ у Криму – це зафіксувала система «Рада». Та й пізніше Головатий не намагався відкликати свій голос.  

Тож, як бачимо, певні підстави вважати Сергія Головатого упередженим у справі, де він виступає доповідачем, справді є. Сам він, як кажуть джерела, мав намір перевести розгляд провадження у закриту частину, і, як суддя-доповідач, запропонувати колегам підтримати проєкт рішення про визнання Угоди неконституційною. Цим би суддя уникнув акцентуації на своїй особі. Але так не сталося, і тепер справа «по-флотськи» піде на нове коло. Ця історія – одна з багатьох, яка добре ілюструє роботу КСУ.

Кому мантію судді?

Та в кожному разі Конституційному Суду потрібен очільник. Цей орган налічує 18 суддів, котрі обирають свого керманича поміж собою. У «кращі часи» саме так і було, але нині КСУ недоукомплектований, тож подібне обрання неможливе. Після відходу від справ Сергія Головатого некомплект Конституційного суду складатиме шість осіб. 12 суддям, котрі залишаться, буде ще складніше ухвалювати рішення, їхня кількість опиниться на межі кворуму (для успішного голосування необхідно не менше 12 суддів).

Чи є бажаючі посісти вакантні місця в КСУ? І так, і ні. Нині Дорадча група експертів із числа міжнародників просіває 37 кандидатів, котрі змагаються за вакантні крісел суддів Конституційного суду. На кону – в тому числі й щомісячна зарплата у понад 250 тисяч гривень та обмаль фактичної роботи.

Проте, за моїми даними, має місце і небажання претендентів проходити через згадане «сито» експертної групи. До її складу входять по одній особі, призначеній президентом, Верховною Радою України, З’їздом суддів, Венеційською комісією плюс ще дві особи, висунуті міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу у сфері конституційної реформи.

Мені вже доводилось писати про те, що сам факт існування такої Дорадчої групи та присутність у ній іноземних громадян не відповідає Конституції України та законодавству про КСУ. За статтею 148 Конституції України, «відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку».

Проте в Україні триває «мода на іноземців», яка сформувалася ще за президентства Петра Порошенка. Тільки тоді іноземці отримували урядові посади, нині ж вони входять до складу рад, які формують органи судочинства. Хоча вже неодноразово було засвідчено: присутність іноземців у складі судових органів України не є панацеєю. Як і не є гарантією того, що ці органи ефективно працюватимуть. Але мова зараз навіть не про це.

Десятеро на шість місць

Зазначу, що паралельно із роботою Дорадчої групи президент Володимир Зеленський запустив новий конкурсний добір до Конституційного Суду. Конкурсна комісія при президентові вже відібрала та передала 6 травня Дорадчій групі десять досьє претендентів. Тепер експерти мають чотири місяці на їх вивчення, співбесіди та оцінювання кандидатів.

Нині за право стати суддею КСУ змагаються, зокрема, професорка Національного авіаційного університету Наталія Камінська, доцент кафедри кримінального права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Олександр Радутний, доцентка кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ Людмила Романенко і доцентка кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Сиза. Це – умовний «науковий блок».

Ще троє претендентів працюють у приватних компаніях. Це – начальник відділу просування законодавства з боротьби з виробництвом фальсифікованої лікеро-горілчаної продукції ТОВ «Баядера логістик» Володимир Гуцу-Біденко, радник з питань конституційного права та GR адвокатського об’єднання LCF Костянтин Красовський і юрист-міжнародник ТОВ «Ді Енд Ай Еволюшин» Артем Рубанець.

На посаду судді претендує також суддя Черкаського адміністративного суду Тамара Новікова, а також керівник юридичного управління Національного антикорупційного бюро Ігор Ярчак і завідувач сектору організації державної влади та місцевого самоврядування відділу з питань правової політики, організації публічної влади дослідницької служби Верховної Ради Ірина Куян.

До більшості перерахованих осіб є свої претензії, які, здебільшого торкаються неповної інформації у деклараціях або близькості до партійних структур. Втім, судді Новіковій закидають ще й систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а проти Гуцу-Біденка грає його вік: чоловікові – 65, і у випадку свого обрання він «не досидить» 9-річний термін.

Тест «Що ви знаєте про Конституційний Суд»?

Бо суддів КСУ обирають на 9 років, без права повторного призначення. Загалом же склад КСУ формується так: за результатами конкурсного відбору президент України, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду.

Завдання суду полягає у тому, аби здійснювати розгляд будь-якої справи на предмет відповідності Конституції. До КСУ можуть звернутися з конституційним поданням президент, Пленум Верховного Суду, уповноважений з прав людини чи 45 або більше нардепів. Також до КСУ з конституційною скаргою можуть звертатися громадяни – якщо вони вважають, що застосований в остаточному судовому рішенні у їхній справі закон України (або його окремі положення) суперечить Конституції України. Подання перерахованих категорій осіб стосуватиметься оцінки на предмет конституційності положень того чи іншого акту, по якому КСУ розпочинає провадження.

До складу суду, як вже було сказано, входять 18 суддів – найбільше число в Європі. Його рішення скасувати не може ніхто – жоден орган чи високопосадовець в Україні. Так сказано в Конституції, яка стоїть на сторожі автономності КСУ.

Порядок звільнення судді КСУ та необхідні для цього підстави викладені у Конституції України. Але річ у тім, що звільнити суддю Конституційного Суду може тільки сам суд. І це та перша помилка, яка стосувалася КСУ і яка була зроблена ще за президентства Порошенка. Саме тоді гарантії суддів КСУ були посилені настільки, що звільнення судді стало фактично неможливим. Друга ж помилка полягає у передачі додаткових прав і можливостей іноземцям, які беруться вирішувати долю наших органів судочинства.

Тож хоча обрання голови суду – в руках його членів, укомплектовування складу КСУ залежатиме від рішень Дорадчої групи та експертів, які цю групу становлять. Відтак спочатку чекатимемо новин про нових суддів КСУ, а далі – про їхнє рішення щодо голови. Це може бути нескоро, але рано чи пізно ім’я очільника суду під нещасливим (?) тринадцятим номером громадськість все ж дізнається.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.