Хто вони ті доброчесні?

Все частіше ми чуємо про недоброчесних суддів, прокурорів та інших. Звідки той термін, хто ті доброчесні та чи варто нам звертати увагу на ті закиди?

   Термін доброчесність скоріше відноситься до церковних служителів, а ще більше до святих яким поклоняються багато прихожан православної, католицької та інших церков та конфесій.

   Чи маємо ми право моральне відносити до моральності? Мораль це внутрішнє, це те чого ми не бачимо та чого не можна виміряти, а моральність це система поведінки яку вимагає суспільство від громадян.

   Давайте розберемось до чого тут мораль, моральна поведінка та доброчесність. Доброчесність на справді має глибоке коріння та використовувалось дуже давно, в англійській мові цей термін  визначає людину яка має сильні моральні принципи

   Звісно це чудово якщо людина сильна духом та має власні чи привіти родиною моральні принципи які співпадають з сьогоденними вимогами суспільства до всіх служителів Феміди та державного апарату. Але постає питання. Чи хотіли би ви щоб вас засудив суддя, чи вашим дрібним правопорушенням займався посадовець з непорушними моральними принципами наприклад католицькими ? Філософське питання але якщо ви замислитесь прийдете до несподіваних висновків.

   Добре, філософія то для філософів, а ми хочемо бачити на посадах суддів святих людей які роблять тільки так як вимагає законодавство, чи все ж таки суддя має право прислухатись до серця та холодного розуму, до співчуття чи  тільки Закону України який не завжди досконалий та вимагає суворе покарання навіть там де можна обійтись попередженням чи дати людини шанс на виправлення.

   Отже хто ж тоді має право називати людину доброчесною, чи недоброчесною? Чи може людина зі злими намірами, хтивими помислами чи взагалі збоченою фантазією називати іншу людину недоброчесним наприклад через кредит? Адже кредит був взятий на квартиру, а багато немічних та хворих потребують лікування.

   Наприклад ми знайдемо вихід та призначимо Голову Доброчесності Київської Русі з монахів які дійсно мають чисті помисли та не зацікавлені у мирському, чи зроблять вони правильний вибір? Чи все ж таки суспільство буде кричати призначити Варраву, та відмовити Христу?

   Всі незрозумілі терміни, речі чи рішення потребують конкретики, суспільного обговорення та затвердження на законодавчому рівні. В нас дуже часто апелюють гарними термінами які запозичені з різних джерел не розуміючи їх суть та смисл. А ви розмірковували над цим поняттям та чи маєте однозначну думку?