ПОРАЗКА МАКРОНА НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ ЯК КРАХ МОДЕЛІ “НОВИХ ОБЛИЧ / НОУНЕЙМІВ"

поразка "Вперед, Республіка!" у Франції - це не французька історія, це загальний тренд. Люди відмовляють у підтримци "новим обличчям / ноунеймам" та обирають "профі"

20 червня у Франції відбувся перший тур виборів до місцевих рад. Їх результати здивували багатьох. Як пишуть французькі ЗМІ, “французи пройшли повз виборчих скриньок”. У виборах взяли участь близько 16,5 мільйонів виборців, що складає всього 35%. Le Monde зазначає, що це “найгірша явка в історії П'ятої республіки (якщо говорити про вибори)”.

Результати стали досить сумними і для президента Франції Еммануеля Макрона. Президентська партія «Вперед, Республіка!» (LREM) зазнала серйозної поразки – всього близько 10-11% виборців. LREM програла в великих містах, а партія «Європа. Екологія - Зелені» (EELV) здобула перемогу в Ліоні, Бордо, Страсбурзі, Пуатьє, Безансоні та Марселі.

Більшість голосів здобули члени правої партії «Республіканці» (27-29% голосів), які перемогли в трьох регіонах: Овернь-Рона-Альпи, Гранд-Ест, Пеі-де-ла-Луар (Землі Луари).

У північному регіоні О-де-Франс і столичному Іль-де-Франс лідерами стали інші праві - Ксав'є Бертран (41,39%) і Валері Пекресс (35,94%) відповідно. Перший - лідер власного руху під назвою “Se battre pour vous!” («Битися за вас!»), друга очолює рух “Libres” ( «Вільні»). Бертран в березні вже оголосив, що буде кандидатом на президентських виборах-2022, Пекресс обіцяє дати остаточну відповідь найближчим часом. Як зазначає Le Figaro, Макрон намагався “притопити” Бертрана і виставив проти нього відомого міністра юстиції Еріка Дюпон-Моретті, але це не допомогло.

Ультраправе "Національне об'єднання" Марін Ле Пен отримує близько 19% - менше, ніж прогнозували соціологи. Цій партії пророкували лідерство в 6 регіонах з 13, а вона виграла лише в одному - Прованс-Альпи-Лазурний берег (фр. PACA), де першим з результатом 36,38% прийшов лепенівській кандидат Тьєррі Маріані.

Соціалісти набирають 16,5 - 17,5%. Результат “жовтих желетів” з "Непокірної Франції" - близько 4%.

«Вперед, Республіка!» подолала 10-відсотковий бар'єр (що дає право на участь у другому турі) лише в восьми регіонах. Але і в них кандидати LREM не мають значних шансів навіть на те, щоб вплинути на результат кандидатів з інших партій, - не те, щоб перемогти самим.

Напередодні виборів один з міністрів заявив Le Monde, що «бренд LREM - слабкий. Мобілізує (виборця) тільки ім'я президента». Сам президент Макрон в червні здійснив турне по країні, і особливо віддавав перевагу столичному округу. Але і ця гіпотеза виявилися хибною. Наприклад, кандидат LREM Лоран Сен-Мартен в столичного регіону Іль-де-Франс йшов під гаслом «Я підтримую Еммануеля Макрона, я голосую за Лорана Сен-Мартена!», у підсумку отримав лише четверте місце, набравши 11,76%.

Звичайно, що за такого низького рівня участі виборців дуже важко прогнозувати навіть результат другого туру місцевих виборів 27 червня, не те що робити висновки про те, як нинішнє голосування відображає погляди французів на перспективи президентських виборів-2022. Як зазначає соціолог Селін Браконьє, «спостерігається недовіра до політики, все більше виражений скептицизм по відношенню до ідеї про те, що політика може змінити життя людей».

Проте вже зараз очевидно, що має місце крах моделі “нових облич / ноунеймів” в політиці, яку реалізовував Макрон увесь час перебування у владі.

Перемога Макрона в 2017 році зруйнувала традиційну політичну систему Франції, в якій між собою боролися праві і ліві, голлісти і соціалісти, а незадоволені цим суперництвом віддавали голоси за Ле Пен.

І ось рейтинг чинного президента впав - в першу чергу через пандемію і пов'язані з нею економічні проблеми. Проте, як виявилося, політичних сил, здатних сповна скористатися цією ситуацією, в країні не знайшлося. Франція чекає нових облич у політиці. А їх все ще немає. І навряд чи поки з’являться.

Ставка частини виборців на “республіканців” та “зелених” вказує, що після “ноунеймів” у французів виник запит на “профі”, хоча і репутаційно неоднозначних.

Місцеві вибори у Франції – це не лише французька історія. По великому рахунку результати макронівської партії LREM вказують на зміну тренду. Виборець, зіштовхнувшись з безпорадністю та непрофесіоналізмом “інстаграм/тік-ток-політиків” в час кризи та карантину втрачають до них довіру та віддають перевагу людям з досвідом та “шрамами” (вираз Геннадія Корбана).

Це світова тенденція, яка поступово проявляється і в Україні, де все більше людей відмовляють у довірі “ноунеймам” зі “слуг” і “голосу” та звертаються до професійних команд. Це не означає, що українці знову повернуться до олігархічно-популістських проектів типу ОПЗЖ та “Євросолідарності”. Але це відкриває шанс справді дискусрсивним силам. Вони на часі.