Реалії процедури перетину КПВВ на Донбасі
Держава повинна спростити процедуру перетину перетину КПВВ та забезпечити свободу пересування вздовж лінії розмежування. Адже через бюрократію нашим громадянам доводиться порушувати процедуру перетину та платити за це немалі штрафи.
Від початку збройного конфлікту в України питання забезпечення свободи пересування було і залишається на порядку денному парламентського Комітету з питань прав людини. Причина цього – зв’язок свободи пересування із реалізацією інших прав і свобод людини і громадянина, особливо тих, хто залишився проживати на тимчасово окупованих територіях в Криму та Донецькій і Луганській областях. Ми розуміємо, що держава Україна не може ані гарантувати, ані забезпечувати реалізацію прав та свобод на цих територіях. Але при цьому держава може і повинна забезпечити доступ до всіх гарантій для наших громадян на підконтрольних Уряду України територіях. Забезпечення свободи пересування під час збройного конфлікту стає умовою доступу наших співгромадян з окупованих територій до всього того переліку послуг – від медичних до паспортних.
Очевидно, що наявність збройного конфлікту не може не впливати на забезпечення права на свободу пересування. Існування адміністративного кордону з Кримом, лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях є вимушеною мірою для забезпечення національної безпеки. В той же час тут варто говорити про баланс між державним інтересом забезпечення безпеки і реалізації прав та свобод громадян.
Виїзд та в'їзд на/з тимчасово окупованої території України здійснюється через контрольно-пропускні пункти в’їзду/виїзду. Правила визначаються відповідною Постановою КМУ від 17 липня 2019 року №815. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї передбачені регулюється статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За це правопорушення передбачені штрафні санкції у вигляді від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів, тобто 1700 грн - 5100 грн, а за повторне порушення від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 5100 грн до 8500 грн.
Зауважу, що при оскарженні накладених за статтею 204-2 штрафів у суді більше 50% проаналізованих справ завершилися виправдальним вироком через неточності у складанні адмінпротоколів, невідповідність статті правопорушенню, порушення процедури притягнення та ін. Так, наприклад, суд скасував штраф, адже не були роз’яснені права порушника, проігноровано право позивача скористатися юридичною допомогою (в тому числі за телефоном) та враховуючи інші підстави.
При перетині лінії розмежування виникають складнощі з документами неповнолітніх осіб. Дитина від 14 до 18 років має або пред’явити паспорт (ID-картку) чи закордонний паспорт, або мати на меті поїздки оформлення такого документу. В такому випадку дитина має пред’явити свідоцтво про народження, а при поверненні назад - пред’явити довідку, видану органами ДМС, яка підтверджує подання відповідної заяви. Фіксувалися випадки відмови дітям від 16 до 18 років у в’їзді на ПУТ.
Пандемія продемонструвала всім нам, наскільки забезпечення свободи пересування є критичним. Карантинні обмеження, закриття КПВВ значним чином вплинули на кількість перетинів лінії розмежування. Так, СТАТИСТИКА (див. інфографіку) перетинів лінії розмежування на сході (на вибір)
лютий 2020 року – майже мільйон перетинів в обидві сторони (979 тис), лютий 2021 – 33 тис. перетинів;
за 2019 рік – майже 14 млн перетинів в обидві сторони (13, 988 млн), в 2020 році – майже 3 млн (2, 952 млн).
Також ми знаємо, що окупаційні органи влади фактично заблокували роботи трьох з чотирьох КПВВ в Донецькій області, і не дозволили відкрити вже обладнані з нашого боку КПВВ Щастя та Золоте в Луганській області. Відтак, наразі з семи існуючих КПВВ фактично діє по одному в Донецькій та Луганській областях. Але людям так само потрібно їздити до рідних (в тому числі, для їхнього догляду), проходити лікування та отримувати життєвонеобхідні ліки (наприклад, для проведення антиретровірусної терапії, лікування туберкульозу тощо), отримувати документи про народження дітей, паспорти тощо.
В умовах закритих або напівпрацюючих КПВВ одним з рішень для виїзду\в’їзду на окуповані території Донецької та Луганської областей стає проїзд через територію Російської Федерації. Це не нове рішення. Весь час існування лінії розмежування люди користувалися цим шляхом. Спочатку через небезпеку перетину КПВВ та постійні обстріли, пізніше - через складнощі та тривалість отримання дозволу від СБУ (коли його видавали в паперовому вигляді), потім - через проблеми з продовженням дії дозволу (коли він вже став електронним).
Формально цей шлях є порушенням Закону (правопорушенням, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення, стаття 204-1) і кваліфікується як перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України. Мінімальний штраф за таке правопорушення – 3400, максимальний – 13600 грн. Це очевидно непропорційна міра відповідальності для наших співгромадян, які обмежені в можливості перетину КПВВ в умовах збройного конфлікту та незаконних дій окупаційних адміністрацій по блокуванню роботи КПВВ.
Ми також мусимо розуміти, що є ситуації, в яких виїзд з окупованих територій Донецької та Луганської областей через територію РФ є вимушеним для людей. Тож, напевно, законодавство України має передбачати певні виключення, щоб наші співгромадяни не мусили сплачувати непідйомні штрафи.
Україна як держава має як мінімум ще один державницький інтерес, пов’язаний зі свободою пересування. Це – збереження зв’язків з мешканцями окупованих територій, яке неможливо досягти без забезпечення свободи пересування.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.