Політик у фольклорі: живий та пізнаваний. Мем з Пальчевським є ознакою успіху

Увійти у фольклор на позитиві - удача для політика.

          Користувачі українського інтернет-простору радо поширюють мем, героєм котрого став Андрій Пальчевський. Мемчик стилізований під витяг із американського передвиборчого опитування. У ньому Пальчевський займає друге місце за Байденом та набирає 37 відсотків голосів американців, сильно випереджаючи Трампа. Примітно, що з’явився він після дебатів між претендентами на посаду президента США. Там очікувано усі залишилися при своїх: навряд чи хтось з виборців змінив свою точку зору.

          Якщо політик зявляється у фольклорі – це свідчення кількох важливих для політичної діяльності речей. По-перше, його добре впізнають і він щільно увійшов у політичне життя та інформаційний простір. По-друге, є певні речі у його діях, які чіпляють. По-третє, це свідчення того, що сформувалося коло прихильників. У доінтернетну епоху фольклор проявлявся, у першу чергу в анекдотах, ще раніше у різноманітних лубках. У добу радянського безальтернатив’я, природно, що то були керівники КПРС та СРСР: Хрущов, Брєжнєв. Із іноземних діячів крім союзників потрапляли і суперники та відверті супротивники, іноді не тільки у вигляді анекдотів: «лінія Маннергейма» закарбувалася у пам’яті «радянської людини» аж з вкрай тяжкої фінської війни 39-го року, а жарти про те, про кривого на око ізраїльського генерала Моше Даяна вимовлялися у військовому середовищі з певною повагою.

          Нинішній витвір народного фольклору, мем з Пальчевським – це однозначно успіх. Він зрозумілий для всієї України. Отже, виправдала себе рекламна кампанія партії «Перемога Пальчевського» по всій Україні у різних формах. Реклама, була такою, що чіпляє. І людей різного плану, в тому числі, тих хто грається у меми. І недарма асоціація виникла саме після американських дебатів. Це також свідчення, що «зайшов» образ Пальчевського як бізнесмена, пов’язаного з Заходом, про що він сам говорив. Тобто спрацювали глибинні асоціації, що базувалися на візуальному образі Пальчевського, поведінкових особливостях, елементах біографії, які він озвучував.

          Однозначно це успіх та визнання. Увійти у фольклор, тим більше з позитивно-нейтральним навантаженням на порівнянні з політиками США, яка є «знаком якості» у сприйнятті як її прихильників, так і противників, насправді, непросто. Пальчевському це вдалося і доволі швидко.