Глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ), архієпископ Святослав Логін прокоментував дії Константинопольського патріархату щодо надання Українській православній церкві автокефалії
Глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ), архієпископ
Святослав Логін прокоментував дії Константинопольського патріархату щодо
надання Українській православній церкві автокефалії. Ось його промова:
– Ми, звичайно, підтримуємо це рішення. Українська церква нам рідна і
близька, тому що в минулому ми мали єдину митрополію – церква в Білорусі
починалася з Київської митрополії. Пізніше це була Києво-Литовська митрополія з
центром у Новогрудку – вона була знищена Московською церквою. І донині Москва
робить все, щоб Українська і Білоруська церкви автокефалії не отримали. Наша
мета – також легалізуватися в Білорусі і офіційно отримати статус автокефалії.
Історично ми маємо багатовікову православну традицію. У минулому столітті наша
церква робила реальні кроки для того, щоб отримати автокефалію і щоб її
визнали.
Становище церкви в Україні і Білорусі зараз дуже відрізняється.
Українська церква йшла до автокефалії майже 30 останніх років. Там відроджувалися
храми, парафії, єпархії та незалежна церковна свідомість. Приклад України
показує, що і Білорусь повинна прагнути до духовної незалежності від Москви. Але,
якщо подивитися на ситуацію, яка панує зараз в білоруському православ'ї, і
послухати представників Білоруського екзархату, то виявиться, що в Білорусі
автокефалії ніхто не хоче, віруючі навіть не знають, що це таке.
Як вважає Святослав Логін для того, щоб білоруське православ'я забажало
мати автокефальний статус має бути бажання як вірян так і влади. Але, щоб цього захотіла влада, можливо,
потрібно, щоб вона змінилася. При нинішній владі процеси легалізації
білоруського церкви в Білорусі, її подальше зростання і отримання автокефалії
навряд чи можливі. Нинішня влада і економічно, і політично, і духовно
підпорядковані Москві. Тому ми можемо тільки молитися за те, щоб білоруське
Православ'я жило, і наша держава жила. Без незалежної церкви можна з часом
втратити і державу.
Надання автокефалії Українській православній церкві, безумовно, вплине
і на долю БАПЦ. Адже коли визнають українську церкву, то наступні кроки повинні
бути і щодо білоруського церкви.
Український досвід надає БАПЦ
приклад і показує, що ситуація розвивається відповідно до канонів. Канони, як
відомо, вимагають для окремого православного народу окремої церкви. Це 34-е
апостольське правило. А канони не обговорюються, а виконуються.
Те, що Білорусь, як православна держава, не має свого незалежного
першоієрарха – це порушення канонів і порушення історичності нашої білоруської
церкви.
Церква в Білорусі старша за московську церкву, за РПЦ. Спочатку
хрестилися Київ, Полоцьк і тільки потім виникла Москва, яка цинічно неканонічно
підпорядкувала собі Києво-Литовську митрополію, в тому числі Білорусь.
Про це було сказано і в томосі Константинопольського патріарха в 1924
році, коли він надавав автокефалію Православній церкві в Польщі. А Православна
церква в Польщі – це була церква західнобілоруських і західноукраїнських
земель. Вже тоді говорилося, що Києво-Литовська митрополія була цинічно
неканонічно приєднана до Москви. У томасі було сказано: «Православна митрополія
в Києві і Литві...»
Колись Білорусь була частиною Київської митрополії. Неважливо, де був
її центр – спочатку це був Київ, після Новогрудок, ще пізніше Вільнюс.
Зрозуміло, що у Москви ми не маємо права просити ні автокефалію, ні навіть
автономію. Московська митрополія колись відокремилася від загальної Київської
митрополії сама. Просити у неї дозволу було б незаконно.Існує поняття
канонічної території, яка розділена між патріархатом і помісними церквами. Так
ось територія московської церкви охоплює лише ті межі, в яких вона була на час
створення в Москві Константинопольською церквою патріархату – тобто в 1589
році. Тоді ні Білорусь, ні Україна, ні Балтика, ні Смоленська єпархія в
канонічну територію Московського церкви не входили.
Тому Константинополь завжди наголошує, що його канонічна територія
поширюється на землі колишньої Києво-Литовської митрополії. Це означає, що
Білорусь і Україна, як були під владою Константинопольcької церкви, так вони,
на думку Константинопольського патріарха і всіх інших східних патріархів, і
древніх церков (в тому числі Кіпрської), там і залишилися.
Також, Білоруському екзархату надано право називатися Білоруською
православною церквою не церковними властями в Москві, а білоруською державою.
Екзархат був зареєстрований як Білоруська православна церква.
Таким чином, автокефалію
Білорусі в разі такої необхідності повинен надавати тільки Константинопольський
патріархат.
Таким чином, є всі канонічні підстави для того, щоб церква в Білорусі
мала незалежність і право оголошувати автокефалію.
Але, на жаль, коли це прохання було направлено до Москви, там його
відкинули. Кажуть, що патріарх Кирило Гундяєв написав, щоб у наступні 50 років
в Московський патріархат з таким проханням не зверталися.
Архієпископ Святослав Логін вважає, що прагнення до автокефалії є. і
нинішній президент Білорусі розуміє, що повна влада може бути тільки тоді, коли
буде незалежність не тільки політична, але і духовна.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.