Пиріжки від "Нафтогазу"

У «Нафтогазі» традиційно плюралізм думок в голові. Пацієнтам медичних закладів у такому випадку ставлять діагноз «шизофренія». Тут маємо справу із подвійною небезпекою – газова шизофренія.

Головний виконавчий директор «Нафтогазу» Ватерландер нещодавно у своїй колонці впевнено заявляв, що «Нафтогаз» готовий бути постачальником останньої надії. І доволі обтічно говорив про поставки газу населенню. Точніше, взагалі не говорив. Просто проголосив «сприяння збільшенню конкуренції»: «Паралельно ми хочемо сприяти збільшенню конкуренції в роздрібному сегменті. Сьогодні «Нафтогаз» безпосередньо поставляє газ тільки 2% клієнтів в категорії «населення».

Але його підлеглий (чи підлеглий голови «Нафтогазу» Коболева?) керівник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Максим Рабинович вважає, що просто «сприяти» для «Нафтогазу» - це економічно недоцільно. «Нафтогаз планує зайняти мінімум 20%-у частку на ринку поставок газу населенню, відкриття якого очікується з 1 липня 2020 року», - каже Рабинович. Це доволі багато - 3 млрд. куб. м газу.

Спочатку «Нафтогаз» віддав трейдерам увесь (практично увесь!) ліквідний ринок поставок газу промисловості, а тепер буде приходити на ринок населення і ТКЕ, і тут робити велику конкуренцію. А слабо «порізати» бізнес своїм партнерам трейдерам і забрати у них назад продаж газу промисловості? Шляхом чесної конкуренції, звичайно, забрати. «Нафтогаз» же все таки не бандит якийсь із темного вуличного кутка. А! Не можуть так. Бо хто ж «Нафтогазу» (на хвилинку державній компанії!) дозволить забрати хліб у міжнародних трейдерів ) Тому і доводиться «Нафтогазу» по сирітськи йти на ринок газу населення і там обгризати кістку.

Усі ці красиві розповіді про торгівлю  ̶п̶и̶р̶і̶ж̶к̶а̶м̶и̶  газом через пошту, банки і  ̶к̶а̶н̶а̶л̶і̶з̶а̶ц̶і̶ю̶  мобільних операторів – звичайно цікаво. Але не в умовах дикого і ручного встановлення ринку газу в Україні. Посилання на європейський досвід взагалі не корелюється із практикою України. Ну, але «хазяїн-барін». Сьогодні «Нафтогаз» не контролюється державою, а тому може гуляти як хоче і куди хоче. Хоч воду газовану продавати і розповідати, що це поставки газу населенню.

Фактично розмови про конкуренцію з боку монополіста «Нафтогазу» - це як урок вегетаріанства, де вчитель вовк, а учні – зайці. Зрештою, Ватерландер так і каже, що «через механізм ПСО ми фактично конкуруємо з газовими посередниками, які перепродують наш ресурс українцям». Ключове слово «наш».

Е, пане Ватерландер. Не «ваш». Це не приватний ресурс. Це гроші державної компанії «Нафтогаз». Де тут тоді чесна конкуренція? Хто вам таку неправду розповів і ввів в оману? Коболев? Рабинович?

Тобто, знову ж таки все зводиться до того, що «Нафтогаз» іде буром і хоче фактично підім’яти під себе сегмент торгівлі газу для населення. І для цього їм у тому числі потрібно задушити облгази, які займаються розподілом газу і газзбути, які торгують газом.

І тут – отакий збіг обставин – вчасно нагодилося рішення незалежного НКРЕКП про зниження тарифів на розподіл газу. Тобто, Енергетичне співтовариство каже, що не можна знижувати тарифи, а регулятор каже «нічого, потерплять». Хто виграє від такого рішення? Монопольний «Нафтогаз».

Рішення НКРЕКП взагалі дивне. Представник оператора ГТС (входить у «Нафтогаз») Сергій Макогон розповідає, що потрібно тарифи для облгазів підвищувати і вказує на позитивну динаміку вирішення питання боргів (1,4 млрд. грн зараз). Але скоріше виходить, що це такий «добрий поліцейський», який каже, що все буде добре.

При цьому облгази давно ведуть роботу із оператором ГТС щодо відстрочення погашення заборгованості сформованої протягом першого кварталу, яка з’явилася через прийняту двоетапну модель підвищення тарифів. Закономірно, що заборгованість буде погашена після введення другого етапу, який передбачав підвищення тарифу.

Іще цікавіше, коли згадати чим керувалося НКРЕКП, коли у грудні 2019 року підвищувало тарифи і пропонувало двоетапний ріст: «З метою недопущення соціальної напруги серед населення та уникнення різкого збільшення фінансового навантаження на споживачів природного газу, перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу було запропоновано здійснити у два етапи з 01 січня 2020 року та з 01 липня 2020 року».

Тепер у червні 2020 року обгрунтування вже зниження тарифів інше: «З метою недопущення соціальної напруги серед населення та додаткового захисту споживачів природного газу, враховуючи негативні наслідки, викликані пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, 2 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».

Здається, після цього вже ніяких питань не має виникати. Регулятор слово дав, слово забрав. Що-що там «Нафтогаз» говорить про інвесторів, конкуренцію, міжнародні компанії? Не почув! Можна голосніше повторити?

Але факт є факт. Тепер тариф буде знижуватися. І не дуже це сподобається звичайним працівникам, оскільки це відбудеться за рахунок зниження зарплати працівників облгазів. А у них зарплата у півтора рази нижча, ніж для прикладу в обленерго. Наскільки вона нижча за зарплату «Нафтогазу» - краще не буду лякати людей. Другий момент не менш важливий – облгази не отримають гроші для компенсації недоотриманої тарифної виручки у 2015-2018 рр.

Як завжди нікого не цікавить і особливо «Нафтогаз», що технічні ремонти і підтримку газових мереж здійснюють саме облгази. Це у Нафтогазі люблять пафосно порозповідати про енергетичну безпеку. А все роблять навпаки. Ймовірно, що ця ситуація поглибить борг «Оператора ГТС». І за підсумками 2020 року борги зростуть до 10 млрд грн. – мінімум.

Отакі монопольні ігри «Нафтогазу».