Інвестиційна няня для Кварталу

Президент іще раз наголосив на необхідності інвестиційних нянь

На пресконференції з нагоди першої річниці інавгурації президент Володимир Зеленський вкотре згадав як важливо в країні створювати привабливий інвестиційний клімат, амністію капіталів, посилення ролі ради реформ і так далі і так далі. Все це правильно і необхідно. Тільки слова у президента залишаються словами, а до конкретної реалізації як до неба рачки. Це й не дивно, скільки б президент не обіцяв гарних законів, програм чи «нянь» усім, хто притомно дивиться на ситуацію в економіці, добре розуміє, що в Україні ніяких зрушень не станеться доки судова система не стане на захист закону.

Під час пресконференції президента Володимира Зеленського найбільше роздратувало питання від журналістів, яке стосувалось кумів та друзів у владі. Прийнято вважати, що очільник держави далекий від корупції та не бере участь в корупційних схемах. Проте, це й так, й не так. Сам президент дійсно не є на «схемах», а його найближче оточення толерує корупції. Чого коштував тільки скандал з Андрієм Єрмаком та йогобратом!

Однак, як кажуть, чим далі в ліс…

Нещодавно Верховний Суд виніс рішення про відміну ряду постанов судів нижчих інстанцій про аукціони активів будівельної компанії Т.М.М. Компанія відмовлялась віддавати отриманий від «Украсоцбанка» кредит в розмірі 15 млн. доларів. Здавалося б прохідне рішення та суперечка між двома господарюючими суб’єктами. Однак, при найближчому розгляді викликає шок від масштабів корупції в оточенні президента.

Девелоперсько-будівельна компанія повного циклу Т.М.М. працює на будівельному ринку України з 1994 року реалізувала 36 проектів нерухомості загальною площею більш ніж 680 тис кв м в Києві, Харкові, Житомирі, Херсонській області та АРК. Власник компанії Микола Толмачов будував практично усі свої об’єкти із скандалами. Наприклад, скандальне будівництво, а потім й обслуговування у Києві ЖК Сонячна брама. Компанія Т.М.М. вляпалась у скандали із самозахватами землі, обманом інвесторів, завищенням тарифів вже у якості обслуговуючої компанії. Не менш гучні скандали переслідували компанію Т.М.М. та його власника Толмачова і в інших містах.

Власне компанія Толмачова поводить себе так, як працює значна кількість інших забудовників в Україні: недотримуються строків здачі об’єктів, підвищують ціни, будують без дозволів тощо. Компанії Т.М.М. завжди вдавалось вийти сухими з води завдяки «кришуванню» інтересів Толмачова у Києві паном Михайла Голицєю, який протягом 12 років за різних мерів, урядів, президентів очолював «хлібне» Головне управління житлового забезпечення. Микола Толмачов не тільки не приховував дружби із Голицєю, а й хвалився про свої тісні стосунки навіть у ЗМІ.

У 2016 році одразу три великих українських банка – «Укрсоцбанк», «ПУМБ», та «Ощадбанк» звинуватили Т.М.М. у невиконанні кредитних зобов’язань на понад 1 млрд гривень. Того ж року було з Т.М.М. стягнуто 400 млн гривень. Простіше кажучи, ТММ намагалась списати свій борг перед державним банком в розмірі 760 млн гривень. Однак суди були програні, а банкам вдалось довести свою правоту.

З приходом до влади Володимира Зеленського у компанії Т.М.М. з’явився новий покровитель. Із серпня 2019 року соратник Володимира Зеленського Геннадій Баканов, який очолив СБУ, майже одразу із призначенням поновив справу, яку раніше закрила Генеральна прокуратура. Чи то суди не захотіли сваритись із СБУ чи було втручання в діяльність судів сторонніх сил, але відтепер судова система встає на бік Т.М.М. і приймає рішення протилежні тим, які приймались до того.

Одним словом, не погано коли ти працюєш в компанії президента, а твій друг голова СБУ. Адже так сталось, що фінансовий директор Т.М.М. Лариса Чавурина є дружиною редактора Ліги Сміху Андрія Чавурина. А тому виникає риторичне питання чи голова СБУ Генадій Баканов не став інвестиційною нянею для компанії Т.М.М. та її власника Миколи Толмачова?

Історія з компанією Т.М.М. є більш промовиста ніж будь-який ролик з обіцянками чи пресконференціями. Вона і про корупцію, і про українську економіку в цілому. Адже економічні суб’єкти мають розуміти, що корупційний податок нікуди в нашій країні не подівся. А сама справа врешті є зразковою у вивченні природи української корупції. Тут є все: і забудовники, і спецслужби, і банки, і державні гроші. А тому, правди в цій справі немає навіть тоді, коли президент сам не бере участь в жодній корупції і обіцяє людям боротись із кумівством та хабарництвом.