Хитрощі "відставки" Гончарука

Крок Гончарука, вочевидь, є суто політичним і символічним. Варто зауважити, що ще вчора прем’єр-міністр реагував на скандал із записами як спробу провокації з метою зупинити його роботу, а сьогодні раптом вирішив піти у відставку. Не говорячи про правовий аспект питання, за який ухопилися ряд політиків. Відповідно до Конституції та Закону «Про Кабінет Міністрів України» прем’єр-міністр заявляє про свою відставку не Президенту, а Верховній Раді. Тому передача такої заяви на ім’я Зеленського в принципі неможлива та антиконституційна.

Але, як заявив сам Гончарук на засіданні Верховної Ради, заява подана на ім’я спікера Дмитра Разумкова, але рішення повинен начебто прийняти сам Президент. Отже, прем’єр-міністр шукає кредит довіри у Зеленського для зміцнення власних позицій. Інакше не мало б місце показове внесення заяви главі держави, з яким голова уряду в даному питанні в принципі не має контактувати.

Цікаво, що очільник фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія наголосив – Рада готова підтримати намір Гончарука піти у відставку лише після схвалення Президента. У разі відсутності згоди Зеленського парламент просто не буде голосувати за відставку і уряд продовжить роботу. Таким чином Арахамія дав зрозуміти, що питання відставки Гончарука в принципі не піднімалося і не перебувало в політичному порядку денному. Тут слід розуміти, що Рада не готова нести відповідальність за такий крок. Отже, весь процес замкнувся на Президенті.

В результаті, якщо Зеленський відхилить прохання Гончарука, останній отримає потужний аргумент у протистоянні зі своїми «супротивниками». Не говорячи про публічне отримання схвалення від Президента, який з усіх інститутів влади користується найбільшою суспільною підтримкою. Але якщо президент висловиться за відставку, то влада зіткнеться з проблемою формування нового уряду (відставка прем’єра = відставка всього уряду), що, враховуючи українські реалії, спровокує новий етап боротьби різних груп впливу за міністерські посади, та стане черговим ударом по монолітності фракції «Слуга Народу».

Як можна побачити, наразі Володимир Зеленський ухилився від вирішення цього питання, обмежившись заявою по скандальних аудіозаписах, а Рада розійшлася до початку лютого. Мовчання президента не варто розцінювати як повне вирішення наявної проблеми. Незалежно від того, як закінчиться ситуація, слід розуміти, що сам факт її виникнення свідчить про запуск жорсткої політичної боротьби у вищих ешелонах влади.