Не боятися майбутнього

У Києві відбувся круглий стіл «ВІЙНА, МИР, ПІВНІЧНИЙ ПОТІК ТА НОРМАНДІЯ. ВИКЛИКИ УКРАЇНІ 2019 – ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗИ 2020»

13 грудня 2019 року в «Укрінформі» Благодійний Фонд «Акцент» та Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях» провели круглий міжнародний круглий стіл «ВІЙНА, МИР, ПІВНІЧНИЙ ПОТІК ТА НОРМАНДІЯ. ВИКЛИКИ УКРАЇНІ 2019 – ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОГНОЗИ 2020». Захід був підсумковим у 2019 році. На цьому самому майданчику протягом року ми регулярно обговорювали актуальні для України теми, пов’язані за агресією РФ проти нашої країни. 12 червня у подібний спосіб був проведений міжнародний круглий стіл «Російський паспорт. Ілюзія імперського пряника». Приводом для нього став початок видачі Москвою паспортів РФ на окупованих територіях Донбасу, що супроводжується масованою інформаційною кампанією з боку російських та проросійських ЗМІ, яка приховує відповідальність РФ за агресію та спотворює істинний стан речей навколо російської агресії проти України. 11 липня міжнародний науково-практичний круглий стіл «Засідання Ради безпеки ООН 16 липня. Варіанти відповідей України на чергову провокацію Кремля». 16 липня у дію вступав Закон України про мову, а Кремлем було заплановано тенденційний розгляд штучно сформованого «українського питання» у РБ ООН. Під час заходу йшлося про необхідність у виробленні як механізмів протидії діям Росії з дискредитації України, втручанні у її внутрішню гуманітарну політику та блокування мирного процесу на Донбасі, у РБ ООН та інших міжнародних майданчиках та відбулося інформування світу щодо порушення РФ прав національних меншин та мешканців окупованих нею територій та формування у світі усвідомлення необхідності застосування санкцій проти Кремля за ці дії. 1 листопада 2019 року з огляду на необхідність у доведенні до світу інформації щодо дійсного стану справ навколо рейсу МН-17, збитого російськими військовими над українським Донбасом у 2014 році, викриття систематичної брехливої російської пропаганди з цього питання та нагадування іноземним партнерам та громадськості зарубіжних країн про необхідність слідування принципам міжнародного права у справі розслідування катастрофи задля невідворотності покарання для російських агресорів на тлі намагання Кремля вийти з-під удару та покласти відповідальність за власний злочин на Україну проведено круглий стіл «Справа МН-17. Обтяжуючі обставини Кремля».  Нині, крім підсумків, прогнозів та тенденцій йшлося про підняття актуальних для України тем, пов’язаних з продовженням російської агресії проти України, європейської та світової системи безпеки у контексті питань, які актуалізувалися протягом останніх місяців – результатів переговорів у Нормандському форматі та газового питання з запуском газогону «Північний потік 2». При цьому зберігається політика Кремля, спрямована на вихід з-під санкцій, перекладання відповідальності за власні злочини на Україну укупі із створенням їй негативного образу у світі та, як кінцева мета добитися дестабілізації та контролю над Україною.

Традиційно нинішній круглий стіл вели Дмитро Левусь та Олег Лісний. За заходом безпосередньо слідкували дипломати тих країн, що теж мають загрозу з боку РФ. Прозвучали як оцінки подій року, так і були висловлені найбільш ймовірні прогнози подій та запропоновані можливі дії України та її доцільні дії у контексті відстоювання своїх інтересів у світі та протидії російській агресії. Зокрема, Михайло Гончар зазначив: «Розгляд питання поновлення прямого імпорту російського газу до України може розпочатись лише після того, як РФ звільнить окуповані території Криму та Донбасу. Те, що відбулось у Парижі, я розглядаю як спробу Росії, і небезуспішну, відновити політичний каркас над газовими перемовинами». Петро Охотін зазначив, що Політичний експертний пул на початку наступного року має сконцентруватися над вирішенням двох основних питань — щодо користі від співпраці з Україною іншим країнами та щодо загроз від Росії.  Ось і тези його виступу. 1. 2019 - рік, коли ми більше не можемо пояснити світу, що Росія абсолютне зло. У світі панує неореалізм: рішення приймаються на основі вигоди. 2. Росія активно працює в ідеологічному напрямку. Замість православного «рускомір‘я» надається підтримка націоналістичним проектам і підтримується криза в ЄС і НАТО.

Іде робота з позиціонування атомної енергетики. Росія вкладає в кошти, щоб «атом» сприймався як альтернативне джерело енергії. Під цим соусом іде оновлення АЕС «Дуковани» у Чехії, «Пакш-2» в Угорщині, «Ханківі» у Фінляндії. 3. Росія активно працює на політичному напрямку. Телеканали, участь у локальних конфліктах. 4. Економічно. «РосНефть», «РосАтом» і «Газпром» — економічна зброя у чистому вигляді. 5. Військово. І це не лише пряма агресія, але і поставки зенітно-ракетних комплексів у Туреччину (країна-член НАТО). 6. Щоб вижити Україні передусім потрібно вирішити фіскальну кризу. Задача номер 1 — залучати кошти та створювати кластери, які здатні заробляти. Без грошей буде загострюватися соціальний розлам, зупинятимуться реформи. Задача номер 2 — здобувати імідж надійного партнера. З нами ж не зв’язуються, бо «за базар не відповідаємо»!

Задача 3 — реальне розуміння змін того, що знайомий світ зникає. І не варто вішати виборцям лапшу на вуха про те, що все розсмокчеться.

Не розсмокчеться!

Олександр Болькін співзасновник руху «Ідель-Урал» та ІНязор ерзянського народу, ветеран російсько-української війни, говорив що наразі ситуація в російській державі гірша, ніж ситуація в Україні, “і теоретично нам просто треба було почекати, коли труп ворога пропливе по річці, бо з того, що ми знаємо від інформаторів, з джерел із РФ, там ситуація дуже погана”. Микола Давидюк зробив наголос на тому, що у наступному році Україна має підготувати принаймні медійну формулу, яка зробить утримання окупованої території Криму для Російської Федерації "більш токсичним і важким». Круглий стіл не обмежився учасниками із Києва та тими іноземцями, що доєдналися скайпом. Доєдналася до учасників круглого столу зі своїм баченням ситуації волонтерка та активсітка з міста Горняк Донецької області Інна Долгушина, яка зазначила, що особливу небезпеку несе маніпуляція масовою свідомістю і нечіткість визначень: мир просто через діалог є неможливим, є чіткі визначення капітуляція або перемога. Політичний емігрант із РФ Олег Шро торкнувся проблеми можливого поглинання Росією Білорусі та протистояння між Мінськом та Москвою на конкретних прикладах із експертного середовища. Представник Українського інститут майбутнього Ігор Попов зазначив, що можливим є встановлення «гібридного миру» навіть з прямими поставками газу з РФ, але Україна збереже шлях на досягнення стандартів НАТО у військовій сфері. Людмила Долгоновська як колишній начальник управління стратегічних комунікацій Луганської ВЦА говорила про відповідальність експертів при роз’ясненні людям небезпек та брехливості російської пропаганди. З іноземними експертами, які дали свою оцінку подіям в Україні та можливі прогнози відбулася дієва дискусія. Обидва іноземні учасники дали своє бачення ситуації навколо України та перспектив у протистоянні з РФ. І Грузія, яку представляв Вахтанг Майсая, і Естонія (Март Соонік) продовжать підтримувати Україну. На питання Олександра Болькіна щодо запрошення президента РФ Путіна на Конгрес фінно-угорських народів у Тарту улітку 2020 року, естонський учасник Март Соонік відповів, що у громадянському суспільстві розуміють неоднозначність подібного кроку, оскільки асиміляція фінно-угрів у РФ продовжується і політика ЕР на цьому напрямку дійсно має бути переглянута.

Тож тенденції зрозумілі. Цілі визначені. Супротивник той самий. Легко не буде. Але, до праці у наступному році.