Що для України ринок землі?..

Перетворення землі на об’єкт завдатку дозволить селянам залучати банківські кредити на розвиток власних господарств.

Багатостраждальна українська земля. Вона від часів появи землеробства і до сьогодення була причиною численних конфліктів, спекуляцій, ставала об’єктом пропаганди, та чим вона тільки не була. Але головним чином український чорнозем був, є і, як підказує історичний досвід, ще довгий час буде товаром. Для тих хто підзабув шкільні уроки географії, нагадаємо що з урахуванням тимчасово окупованих територій площа нашої Батьківщини сягає близько 60,35 млн. га, з яких більше 40 млн. га – сільськогосподарські землі. З них значна частина знаходиться у приватній власності. Ці землі були розпайовані ще у 1995 році.

Україну ще в часи Російської імперії називали «житницею Європи». Це настільки давнє кліше, що про нього певно і не варто нагадувати. Радянський союз це твердження ще більше зміцнив, тисячами тон продаючи зерно та іншу сільськогосподарську продукцію за кордон, у тому числі в капіталістичну Європу. Але й після занепаду комунізму продаж і купівля нашої землі перебувають під забороною – через побоювання, ніби її всю «скуплять іноземці або олігархи» (та ще й не відомо хто з них гірший). Через цю заборону Україна щороку втрачає мільярди доларів неотриманого прибутку. Принаймні так стверджують у Світовому банку. І от нинішній президент Володимир Зеленський пообіцяв усунути цю заборону. Він наказав своєму урядові розробити законопроект про реформу земельного ринку 2 вересня.

Власне кажучи, купівля та продаж землі існувала навіть незважаючи на мораторій. Так тіньовий ринок землі за оцінками УКАБ складає 10 – 12 млрд гривень на рік. Не менш важливим фактом є те, що лише 30% власників землі обробляє їх самостійно, а вся решта здає землі в оренду. До прикладу, у власності 100 великих агрохолдингів знаходиться 6,5 млн га. Сама ж вартість оренди землі в Україні найнижча у Європі, вона складає лише 130 євро з 1 гектара на рік. Причиною такого низького використання землі власниками виступає низька закупівельна ціна продукти сільського господарства. Набагато дешевше теж м’ясо та овочі закуповувати за кордоном. Давно нікого не дивує єгипетська картопля.

Як уже раніше було сказано, основним аргументом проти продажу землі є те, що все скуплять іноземці та великі корпорації та будуть неефективно її використовувати. Проте президент Зеленський під час виступу на конференції щодо реформи управління земельними відносинами повідомив, що у пропонованій моделі земельного ринку передбачається, що право на купівлю і продаж землі матимуть тільки українці та українські компанії. Є також обмеження щодо спекуляції, концентрації земель, продажу в одні руки і таке подібне. Це звісно ж не гарантує, що іноземні представники через третіх осіб з українським громадянством не зможуть отримати у власність наші чорноземи, проте деякі важелі тиску у нашого недоробленого законодавства та судової системи на майбутніх землевласників залишаються.

А ще давайте подуємо логічно та подивимось на теперішню ситуацію з використання орендованих земель. Безвідповідальне ставлення орендарів до українських чорноземів уже призводить до виснаження ґрунтів. Зараз на полях висаджують рапс, соняшники та кукурудзу – ті культури, які найбільше потребує ринок. Але ці рослини доволі швидко виснажують ґрунт, на якому зростають. Орендар таким чином за кілька років експлуатації землі витягує з неї по максимуму і переходить до нових угідь. А що залишається? Виснажена земля, та ще й до цього щедро наповнена міндобривами.

Також важливо пам’ятати, що розорюються неорні земля, а це призводить до ерозії, зниження частки гумусу (це саме той шар ґрунту в якому і знаходяться потрібні для рослин поживні речовини та іде відповідна циркуляція водних мас), підвищується закисленість ґрунтів. Якщо ви не прогулювали уроки з природознавства, всі ці речі мають бути вам зрозумілими. Якщо ж пояснити це біль наглядно, то через те, що цілинні землі, які мають тримати землю на пагорбі біля вашої мальовничої садиби перетворити на поле, то за рік-два ваша садиба разом з черговим урожаєм на нововиораному полі після чергової зливи попливуть ц синю далечінь. Зрозумійте, що такий розклад ні вам, ні МНСникам не сподобається.

З усього сказаного можна зробити наступний висновок. Так, функціонування ринку землі на перших порах буде недосконалим, і ми станемо свідками не одного крупного скандалу та розборками між різними учасниками торгових махінацій, але збереження мораторію призведе до подальшого деградування українського сільського господарства. Збереження мораторію буде все більше грати на руку великих агровиробників, а тіньовий ринок все більше буде викачувати фінанси з нашого бюджету. Продаж землі дозволить підняти ринкову закупівельну ціну на продукти наших, вітчизняних аграрії та дасть поштовх для вкладення крупних інвестицій у розвиток аграрного комплексу.

Перетворення землі на об’єкт завдатку дозволить селянам залучати банківські кредити на розвиток власних господарств. Умовний дядько Петро за рахунок частини свого паю зможе придбати собі власний трактор, для обробітку того ж таки паю і за кілька років виплатити той же таки кредит. Подібна схема існує уже більше як півстоліття у США та Європі. І тому, якщо ми і далі хочемо зберігати нашу державу і розвивати її, ринок землі це потрібний крок до майбутнього покращення, як би банально і заїжджено це не звучало.