Виживання малих міст

Основна мета розширення можливостей місцевої влади — створення якісного середовища для проживання на тій чи іншій території

Я багато їжджу Україною, і думаю, що на рівні держави недостатньо приділяється уваги розвитку потенціалу малих міст. Багато говориться про децентралізацію в сенсі того, що тепер місцеві влади мають більше можливостей та бюджетних коштів. Але чомусь зрідка піднімається питання, що основна мета розширення можливостей місцевої влади — створення якісного середовища для проживання на тій чи іншій території. І для цього потрібні спільні зусилля місцевої влади, громади та держави.

Сьогодні в малих містах найгострішою проблемою є формування і функціонування ринку праці. Адже більшість малих міст створилася на основі одного-двох підприємств, була сформована вузько направлена спеціалізація промислового виробництва. Від роботи таких підприємств повністю залежить місцева економіка та, як наслідок, рівень життя людей. Спад виробництва, дестабілізація соціально-економічного та фінансового стану в Україні послабили економічну базу малих міст. Зменшило можливості забезпечення фінансовими ресурсами реалізацію соціальних і культурних програм розвитку територіальних громад. При проведенні різноманітних реформ недостатньо враховується специфіка малих міст, що тільки підсилює проблеми. Незадовільний стан житлово-комунального господарства, у багатьох містах — аварійний стан комунікаційних систем водо-, енерго-, теплопостачання. Дороги, особливо ті, які слугують для зв’язків із сільськими населеними пунктами, що знаходяться в зоні впливу малих міст. Будівництво житла та об'єктів інфраструктури, благоустрій міст практично не ведеться.

У той же час, конкуренція за інвестиції між містами і регіонами, стрімко зростає. На цьому тлі все більш помітними стають проблеми суб'єктивного характеру.

Перша з них — недостатньо активна позиція самих міст. Міста, які прагнуть займатися своїм економічним розвитком, не повинні робити ставку виключно на державні дотації як фінансові, так і організаційні. 

Інша проблема — організаційного характеру. Міські адміністрації знають ситуацію у власних містах, володіють унікальною інформацією, проте, питаннями самостійного визначення місця міста і стратегічних напрямків його розвитку не займаються.

Причина — це або відсутність досвіду такої роботи, або просто відсування стратегічних завдань на другий план на тлі поточної роботи.

Необхідні абсолютно нові підходи до управління містом. На перший план виходить задоволення потреб людей! А це означає поліпшення міського середовища, стійкий розвиток таких галузей міської інфраструктури, як житлово-комунальне господарство, інженерне забезпечення, вирішення екологічних і містобудівних проблем. Для цього потрібні кошти і їх ефективне підконтрольне використання.

Саме цьому я і моя команда розробили законопроект про надходження до місцевих бюджетів. За цим законом 50 відсотків усіх податків, що платять підприємства, які працюють в місті чи в районі мають йти до місцевих бюджетів. А потім чітко розподілятися на фінансування затверджених громадою проектів розвитку, спрямованих на покращення рівня і якості життя людей. І в режимі реального часу в системі електронного бюджету громадою контролювати розподіл коштів.

Це дуже швидко та кардинально змінить ситуацію, суттєво підвищить життєвий рівень людей!!!