Жовта картка для міністра

Нарешті. «Нагорода» знайшла «героя». Але таке міжнародне визнання навряд чи має йому сподобатись.

Посли країн «Великої сімки» передали міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову листа, в якому закликали не допустити зриву виборів президента. Звичайно, міністр може сприйняти це як підтвердження його неофіційного статусу «другої особи в державі».

         Але головний посил, який міститься в листі дипломатів, зміщує акцент в іншій бік. Посли G7 стурбовані «активізацією праворадикальних рухів», а також можливістю зриву виборів президента. Тобто, якщо і йдеться про визнання заслуг міністра, то, насамперед, тих, які стосуються його зв`язків з цими «праворадикальними рухами», або, принаймні, його можливостей впливати на очільників цих рухів. І ритуальний заклик, адресований МВС, «забезпечити законність і прозорість виборчого процесу» нічого в диспозиції не змінює. Посли, нехай дипломатично, але зрозуміло, закликали главу МВС «притримати радикалів» і відповідальність за їхні дії, а також за можливий зрив виборів, поклали саме на пана міністра. Після атаки радикалів на президента в Черкасах та спроб зірвати його мітинги в наступні кілька днів у дипломатів були всі підстави для таких попереджень.

         Виходить не дарма глава МВС так розлютився після черкаських подій. Мабуть, не за планом все пішло. Раніше, аніж треба, заявили про себе радикали. До того ж, наступні корективи в діях «Нацкорпусу» і, зокрема утримання від силових дій, підтвердили те, що раніше лише припускалось – вплив глави МВС на керівників праворадикальних парамілітарних структур. Так що лист і заклик послів знайшов потрібного адресата.

         Стурбованість послів, а разом з ним і багатьох громадян України, зрозуміла. Ситуація з активізацією радикалів в умовах виборчої кампанії  виглядає загрозливо. До того ж, очевидною є відповідь на запитання – чи може наша правоохоронна система використовувати ці організації, скажімо, в інтересах керівництва МВС, яке небезпідставно підозрюють у симпатіях до одного з кандидатів. Адже існує широкий простір у поліції для маніпулювання цими структурами з метою тиску на якихось політичних опонентів.

         Приміром, коли представники таких парамілітарних угруповань приходять в офіс якоїсь політичної сили, висловлюють своє ставлення до неї і практично паралізують роботу офісу, а поліція при цьому не втручається і чекає поки вони самі не підуть. І тут виникає логічне питання щодо заангажованості цієї поліції, а також сумніви - чи готова така поліція захищати права та інтереси різних груп виборців. В тих же Черкасах - поліція отримала наказ не відповідати активно, коли радикали нападали. Тобто тут захищаємо, а тут не захищаємо. Сюди на виклик їдемо, а сюди - ні. Але у громадян при цьому виникає відчуття небезпеки. Яке може загострюватись під час самого процесу волевиявлення, тобто голосування на виборчих дільницях, яке може супроводжуватись погрозами і навіть бійками з боку радикалів, а поліція при цьому ще не відомо, чи втручатиметься. Тобто можемо отримати ситуацію, коли значна частина громадян, які до цього ходили на вибори, можуть цього разу просто не піти на виборчі дільниці. Що теж загрожує зривом виборів.

         Все це викликає стурбованість. Яку й висловили главі МВС посли країн «Великої сімки».