ЗНЯТТЯ КАНДИДАТІВ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ

Вдруге виборчі процеси в нашій державі відбуваються в умовах кремлівсько-української війни. Тому й виключити вплив ворога, який в умовах гібридизації війни намагатиметься вплинути на результат

ЗНЯТТЯ КАНДИДАТІВ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ

Вдруге виборчі процеси в нашій державі відбуваються в умовах кремлівсько-української війни. Тому й виключити вплив ворога, який в умовах гібридизації війни намагатиметься вплинути на результат, не можна. Не можна, власне, відкидати й вплив інструментів політтехнологів, які борються за кожен голос на електоральному полі, або ж його відсутність в скарбничці політичного опонента.

Але президентська кампанія 2019 не є абсолютно унікальною з точки зору використання політтехнологій. Більшість з відомих прийомів використані і на цих президентських перегонах. Одна з тактик – зняття кандидатів з перегонів та їхні публічні заяви про прихильність до іншого претендента. Такі маніпуляції є поширеними та перекочовують від однієї виборчої кампанії до іншої практично без змін, якщо такими не вважати прізвища дійових осіб.

Президентську кампанію 2019 року слід розглядати через призму осінніх парламентських виборів. А тому претензійні заяви окремих, навіть політичних трупів прикиданих тальком історії, на офіційну реєстрацію кандидатом на пост президента, радше є інвестицією у своє політичне майбутнє чи майбутнє своєї політичної сили. Тому й їхньою метою не є перемога сьогодні та за будь-яку ціну. Більшість кандидатів є технічними на цьому етапі виборчого процесу. Їх технічність – це спроба або ж підсилення позицій замовника, або ж спроба часткової нейтралізації конкурентів. Крім того технічні кандидати дають додаткові місця в виборчих комісіях. Таким чином, отримуючи додаткову можливість впливу на ці комісії. Ще одним інструментом технічних кандидатів є можливість «чужими руками загрібати жар». Саме технічні кандидати використовуються з метою так званого чорного піару. При цьому основний кандидат залишається ніби осторонь. І чим ближче до 31 березня, тим активніше цей інструмент буде використовуватися.

Також не слід скидати з терезів, особливо на сучасному етапі, те, що велика кількість кандидатів перетворює виборчі перегони на явище, яке виборцям намагаються подати, як абсурдне видовище, щось на зразок шоу. Це нівелює саму суть виборів, переконує в несерйозності процесу. Така маніпуляція в першу чергу стосується молоді, яка ще не має досвіду політичного вибору. Або ж спрямована на політично інертну частину суспільства, щоб підтримувати його переконання. Це, звичайно, звучить цинічно, але допомагає розпорошити увагу в результаті чого виборці несерйозно сприймають своє право на голос та відповідальність за майбутнє держави.

Ну, і звичайно ж, зняття кандидатури на користь «основного претендента», дає можливість маніпулювати даним соціологічних досліджень, коли до рейтингу одного з кандидатів додають рейтинг тих, хто «добровільно» відмовився від подальшої боротьби. Цей інструмент також використовують політтехнологи, оскільки вибори попередніх років показали, що значна частина українського електорату схильна до того, щоб вибирати «перевіреного» кандидата.

Андрій ХОРОШЕНЮК, канд. пед. наук, політичний експерт, історик