Долар після виборів: чого очікувати?

Ще наприкінці лютого ЗМІ інформували, що Національний банк проведе стрес-тестування українських банків за двома сценаріями.

Один з них, базовий, передбачає зростання ВВП України на 2,5%. Сповільнення інфляції до 6,3%. Долар коштуватиме не більше 31,7 грн, повідомляла прес-служба НБУ.

Другий сценарій - песимістичний. Згідно з цим сценарієм, обмінний курс до кінця року досягне 37 грн/$, інфляція злетить до 15,8%, а ВВП піде в «мінус» 4,1%. Однак, варто наголосити, що побудовані такі оцінки винятково на гіпотетичному припущенні.

Нацбанк також повідомив, що в цьому році стрес-тестування повинні пройти 29 установ, на які припадає понад 93% активів банківської системи. Початок процесу заплановано в травні.

У 2018 році із 24 банків, які пройшли стрес-тестування, потребу в капіталі мали 13 установ на загальну суму 42,1 млрд грн. Без урахування «ВТБ Банку», який було визнано неплатоспроможним, потреба становила 34,7 млрд грн. З урахуванням заходів, здійснених банками та верифікованих Національним банком, на кінець 2018 року потреба знизилась до 19,7 млрд грн.

Стрес-тестування Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ, коментує просто: «Можливо, воно необхідне, щоб закрити якісь банки. Якщо банк має достатній капітал, він повинен працювати. Незалежно від того, скільки цього капіталу. Чим менший капітал, тим менше в нього активів. Співвідношення активів до капіталу – це головна причина. Друга причина, чи це живі активи, чи мертві – гроші вкрадені, під ці активи треба збільшувати власний капітал банку».

Однак, люди переймаються не стрес-тестуваннями, а змінами курсу іноземної валюти. Безперечно, побоювання експертів і пересічних громадян щодо зміни курсу валют напередодні виборів не безпідставні. Політичний фактор завжди впливав і впливатиме на економіку України, а значить і на стабільність валюти.  Однак, експерти-політологи наголошують, що політика залежить від економіки, а не навпаки. Якщо поглянути на історію нашої держави – не можна сказати, що вибори особливо впливали на коливання курсу валют. Якщо курс і коливався у цей період, то не варто скидати з рахунків інші фактори.

Зрозуміло, не можна не враховувати, що нова мітла по-новому мете. У результаті зміни державної політики та економіки (після виборів) можна очікувати і зміну курсу валюти. Але це за умови, що відбудуться суттєві зміни, наприклад, докорінно зміниться напрямок розвитку України, зокрема, інакшими, розмірковуючи оптимістично, вважаймо, позитивнішими для нашої країни, стануть умови експорту і імпорту, важливо, чи буде попит на українську продукцію, як нова влада буде вибудовувати стосунки із закордонними інституціями, яку сформує стратегію щодо виплати боргів тощо.

Впливатиме також збільшення чи зменшення надходження іноземної валюти в Україну, залежно від різних політичних рішень. Є чинники зовнішнього ринку, які впливають на курс іноземної валюти, є світова економіка, від якої наша країна також залежна. Дійсно, важко передбачити, що буде після виборів, як складатиметься ситуація в країні. Якщо результати виборів будуть абсолютно непередбачувані, якщо прийде така сила, яка прагне змінити все, діятиме всупереч прогнозам і рекомендаціям, це, зрозуміло, непередбачувано вплине і на курс – можемо отримати те, що прописано в песимістичному сценарії.

Тобто, не можна чітко передбачити який буде курс – наявність різних варіантів цілком логічна закономірність. Можна побудувати різні прогнози, які не будуть позбавлені логіки та аргументів. Однак, навіть при втіленні в життя найгіршого варіанту, не факт, що будуть саме такі цифри, як у песимістичному прогнозі.

Існує також кілька дещо наївних точок зору щодо зміни курсу валют під час передвиборчої кампанії. Долар дешевшає, а значить гривня зміцнюється. Деякі українці вважають, що курс змінився напередодні свята, бо люди масово здають долари, а ще змінився, адже виборчі фонди кандидатів, партійні каси, формуються через іноземні валюти. Так, вартість валюти залежить від її кількості. Експерти-економісти запевняють, що цей викид доларів та євро на ринок спричинив не суттєві зміни курсу. Так, гривня поступово зміцнюється, однак навряд буде довготривалий ефект, адже це були не цілеспрямовані дії на зміцнення національної валюти, а дещо ситуативні, якщо не сказати стихійні.

Зараз багато говорять про те, що долар стримують штучно. Можливо. Економісти погоджуються з цією точкою зору. Мовляв, тим, хто знаходиться при владі, вигідно, бо вони, таким чином, мають можливість наповнювати власні кишені.

Цікаво і прикро, що навіть коли долар падає – ціни зростають. Експерти прогнозують, що на товари першої необхідності, на товари, які споживають найменш захищені верстви населення, ціни лише зростатимуть.

Зрозуміло, що у такій ситуації, отримуємо не найприємніші результати економічних досліджень. За даними авторитетного журналу «The Economist», гривня виявилася однією з найбільш недооцінених валют світу. Дослідження «Big Mac Index» свідчить, що українську національну валюту недооцінено на 65,2% щодо долара, а реальний курс за купівельною спроможністю має бути в розмірі 9,68 грн/$. Але це лише думка журналу, а табло в пунктах обміну говорять про інше.  Як буде насправді – незабаром побачимо самі.