Спасіння утопаючих – справа рук самих утопаючих!

24 февраля 2019, 19:58
Експерт, координатор проектів, фахівець з державного управління та місцевого самоврядування
0
110

Громадськість вже починає давати запит на «юридичні компетентності», а інститути громадянського суспільства вже спроможні надати якісні матеріали.


Що гірше, коли ви звертаєтесь за допомогою у якусь службу і вам не хочуть допомогти, чи якщо не можуть, бо просто не знають як? 


Особисто для вас, думаю, однаково, - головне результат. Від кожної людини, яка при виконані своїх обов’язків, ми всі чекаємо одного – професійності. Лікар, перукар чи сантехнік, без різниці, - якщо саме тобі я надала перевагу з-поміж десятка інших, значить – я довіряю тобі, твоїм знанням і вмінням. І ті люди, які звуть себе професіоналами, будуть самі зацікавлені у підвищенні рівня своїх професійних компетентностей. Адже конкуренція – штука невблаганна і конкуренти завжди дихатимуть тобі у спину. 


Та є ціла низка професій, для яких конкуренція не страшна. Там є лише СИСТЕМА, - вибиваєшся з неї – ризикуєш бути «перемеленим» і викинутим. Зараз мене особливо добре розуміють ті, кому приходилося працювати або по «не милій долі» мати справу із державною службою (місцевого, районного чи регіонального рівня), органами місцевого самоврядування, військовими частинами чи територіальними відділеннями поліції. Без різниці форма і статус, тут ключову роль відіграє досвід контакту. Та якщо, в одному випадку, може лишитися лише присмак «пошитого в дурні», то у випадку поліції – такий досвід може коштувати здоров’я, а то й свободи. Чому так? Куди подівся той образ справедливого і компетентного поліцейського? Скільки ще чекати, щоб він «еволюціонував»?


 Як ми, як громадськість, можемо прискорити цей процес?


Компетентні наукові і навчальні заклади на початку Реформи, вже мали шанс взяти на озброєння новітні технології, нові принципи документування й розслідування злочинів, принципово підійти до нового органу (Національної поліції) з точки зору зміни законодавства чи системи ґрунтовної навчальної підготовки. Та, на жаль, система відбору і навчання «реформованої» поліції робилася нашвидкуруч. До того ж, вона не включала можливості підтримувати і покращувати багато навичок, які потрібні в щоденній роботі.



Що вже говорити про знання норм виборчого законодавства, яким приходиться користуватися раз на п’ять років?


Додавши до цього відсутність стимулів до саморозвитку і самонавчання (ні фінансових, ні кар’єрних), «політичний окрас» територіальних очільників (або їх «дружбу» з місцевою владою) розумієш усю «машинальність» і підневільність у виконанні поставлених завдань. Тут, я не виправдовую працівників поліції. Зовсім ні. У кожного є вибір. Я підхожу до цієї ситуації з токи зору, - а, як ми, активна громадськість, можемо вплинути на роботу існуючої «СИСТЕМИ», якщо з середини, вона не хоче змінюватись.


Український Центр суспільного розвитку, як один із інститутів громадянського суспільства, розробив пам’ятку виборця, брошуру «Поліція та вибори: знай свої права!». Брошура є квінтесенцією виборчого законодавства України, де окремі розділи присвячені взаємодії з поліцією та моделям шляхів виходу з проблемних ситуацій. Звичайно вона не унікальна в своєму роді. Є інші, схожі і не дуже. Це не головне. Головне, що громадськість вже починає давати запит на такі «юридичні компетентності», а інститути громадянського суспільства вже спроможні надати якісні матеріали.


P.S. Як говорив, колись мій шеф, - завжди лишай людині можливість зберегти обличчя. Давайте разом допоможемо нашій «новій» поліції еволюціонувати у її «народну» форму, можливо вона просто забула як вона має виглядати…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: вибори,поліція
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.