Інстинкти «Беркута»: МВС через 5 років після Майдану

Доки правоохоронні органи не буде реформовано по-справжньому, загроза нових невинних жертв дій силовиків зберігається.

П’ять років тому, 18 лютого 2014 року, в центрі Києва пролунали постріли, які поділили українську історію навпіл – на період ДО вбивства Небесної сотні і ПІСЛЯ нього. Шок, який тоді пережила Україна, сьогодні вже називають «постмайданним стресовим розладом» - травмою, яка досі не досліджена, оскільки її затьмарила нова травма – від війни на Сході.

Чому так звана «чорна рота» спецпідрозділу «Беркут» розстрілювала майданівців, бачачи в їхніх руках хіба що дерев’яні щити і жодної зброї? Версії ми чули різні. Але виконання такого наказу неможливе без повної дегуманізації жертви – ставлення до неї як до рухомого об’єкта в комп’ютерній грі-«шутері». І жертвами в цьому випадку були громадяни України, в інтересах безпеки яких мають діяти силовики. Я вже мовчу про те, що правоохоронці існують за рахунок наших податків.

Головна проблема сьогодні – в тому, що реформа МВС нагадує кота Шредінгера, який, згідно з квантовою теорією, є одночасно живим і мертвим. Очільник міністерства любить  говорити про те, що і серед екс-беркутівців є ті, хто поліг за Україну в АТО. Але це ніяк не виправдовує недореформу правоохоронних органів, у яких лишилися ті самі кадри, що сприймають людей як дегуманізовану масу.

Нещодавній вигук «ложись, бандера!» на адресу активіста в подільському райвідділку поліції Києва, удари ногами по голові беззбройної лежачої людини – стиль «Беркуту» в усій красі. Тривожно, що він проявився сьогодні, напередодні дуже важливих і напружених виборів.

Нагнітання передвиборчих пристрастей, імовірність вуличних протестів, небезпека втручання у вибори зовнішніх сил – усе це вимагає від органів правопорядку ефективно діяти заради стабілізації в країні. І тут постає чинник виконавців. По-перше, чи зможуть вони на вуличних акціях утриматись від рефлексів, вихованих ще радянською міліцейською школою? По-друге, чи здатні вони розпізнати злочинний наказ, якщо такий надійде, і відмовитись його виконувати?

Україна входить у період нової суспільної турбулентності. І справжня люстрація в правоохоронних органах повинна допомогти пройти його без нових катастроф. Це якраз той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи.