Тут читаємо, тут не читаємо

Виборча кампанія в Україні, тим більше у виконанні представників виборчих штабів кандидатів в президента, це значною мірою політична технологія. Більш явна чи менш, успішна в підсумку чи не дуже.

Тобто змагаються не лише кандидати, але й їхні команди. І це нормально. Принаймні, якщо все в межах закону.

         Ненормальним є інше, коли до участі у виборчій кампанії залучаються структури які за статусом і статутом не повинні в ній брати участь. До того ж, на боці когось з кандидатів.

         Особливістю нинішньої виборчої кампанії – і це явно відчувається упродовж останніх кількох тижнів – стало активне залучення до цього процесу правоохоронних органів. Більше того,  окремі виборчі штаби намагаються використовувати правоохоронні органи як такий собі засіб економії на проведенні агітаційним заходів. І, звичайно ж, як засіб тиску.

         Як це працює? Просто. Один приклад. Скажімо, кандидат в президенти Т. звинувачує команду кандидата в президенти П. у підготовці системи підкупу виборців. Поліція реагує на цю заяву, розпочинає кримінальне провадження. І далі кожного дня звітує про виявлені локальні факти підкупу. І вся ця інформація вже лягає важким тягарем на тих, кого звинуватили в організації схем. Змушуючи їх відволікатись і виправдовуватись. 

         При чому, що цікаво – надбанням широкої громадськості стають іноді дивні факти. Так, Директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко на своїй сторінці у Фейсбук повідомив про «просте і до смішного банальне оголошення про підкуп виборців у одному з районів Черкащини». https://www.facebook.com/artem.shevchenko.9 «Запаяний у целофановий пакет порваний шмат паперу на стіні в центрі села. Але пропозиція оригінальна: голосувати на вибір - різні гроші за двох різних кандидатів», - написав у Фейсбук Шевченко. І додав фото оголошення.