Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Частина 4.

Боротьба із комунальною мафією, як вона є! Частина 4. Розгляд справи по суті.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ

Вже до початку розгляду справи по суті, що відбулось 10.10.2016 р., було зрозуміло, що доказів на підтвердження системної бездіяльності відповідача більш ніж достатньо. Залишилось тільки-но дочекатись, коли відповідач на ухвалу суду про витребування доказів не надасть технічну та поточну документацію будинку. Разом з тим, бракувало формальних доказів на підтвердження недоліків, які зазнала ділянка розподільчої системи внутрішньо будинкової водопровідної мережі будинку після несанкціонованого втручання до неї сусідів-шкідників.

Отримати доступ до цієї ділянки розподільчої системи в квартирі сусідів-шкідників виявилось не можливим – суд вже двічі не погодив забезпечення огляду доказів за їх місцезнаходженням. Теоретично можна було б потрапити через ухвалу суду про проведення будівельної експертизи: у разі ухвалення про її проведення суд був би змушений забезпечити доступ експерта до місця проведення експертизи. Але сама можливість проведення такої експертизи викликала сумніви, зважаючи на те, що відповідач, за власним зізнанням, не мав ані проектних схем влаштування водопровідної мережі будинку (документація постійного зберігання), ані виконавчих креслень. А отже, у разі ненадання цих документів експерту, проведення експертизи (порівняльний аналіз) стає неможливим.

Після відкриття судового засідання, доповіді справи і інших формальностей перейшли до заслуховування заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі.

Клопотання про інформування в судовому засіданні
про виконання вимог суду щодо витребування доказів

Перш ніж позначити проблему хочу нагадати, що на попередньому судовому засіданні судом за моїм відповідним клопотанням було ухвалено витребувати від відповідача перелік документів, що мали б засвідчити діяльність відповідача щодо утримання будинку. Нічого зайвого: тільки те, що чітко встановлено положеннями Правил 76 - такими як п. 1.2 цих Правил. Окремо слід згадати про креслення експлуатованої водопровідної системи будинку, які, відповідно до п. 5.3.4 Правил 76, відповідач повинен мати, а у разі їх відсутності - одержати чи скласти. Ці креслення (іноді додають слово «виконавчі») відображають поточний стан мережі, зафіксований під час чергової перевірки. Їх слід відрізняти від проектних креслень або схем влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання. Останні, відповідно до п. 1.2 Правил 76, входять до складу технічної документації постійного зберігання, які, разом із актами приймання-передачі житлового будинку, передаються замовнику - органу місцевого самоврядування, який ще за часів ЗУ «Про приватизацію державного майна» є розпорядником майна, що належить місцевій територіальній громаді. До такого майна, зокрема, відноситься і житловий фонд - сукупність всіх житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки, квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в інших будівлях, придатні для проживання.

Для тих, хто схильний перевіряти, перш ніж довіряти, раджу розпочати своє дослідження із Житлового Кодексу Української РСР, а також деяких законів: «Про приватизацію державного майна», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Відповідно до п. 1.2.1 Правил 76, технічна документація коректується в міру зміни технічного стану будинку, переоцінки основних фондів, проведення його капітального ремонту або реконструкції, переобладнання, перепланування та зміни цільового призначення будинку, квартири (кімнати). Отже, будь-які зміни стану будинку мають відобразитись у відповідній технічній документації. У випадку із внутрішньобудинковою водопровідною мережею будинку такі зміни можна виявити, зіставляючи вже згадані схеми влаштування внутрішньобудинкової мережі водопостачання (план) та виконавчі креслення експлуатованої водопровідної мережі (факт).

Можна розмірковувати скільки завгодно над точною назвою та виглядом цих документів, де саме вони мають зберігатись і хто за їх зберігання несе відповідальність. Утім зрозуміле одне: для виконання своїх обов’язків виконавець послуг утримання житлових будинків повинен мати зазначені документи (або, принаймні, їх копії) в наявності!

Щодо справи, відповідно до положень ст. 137 старого ЦПК (ст. 84 чинного ЦПК):

-        особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали;

-        За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом;

-        Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази;

-        За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів.

Отже, прошу суд поінформувати в судовому засіданні про виконання ухвал суду щодо витребування доказів, зокрема:

-          щодо надання технічної та поточної документації;

-          щодо надання відомостей про договір із квартирою сусідів-шкідників.

Представник відповідача чесно та без докорів сумління доповідає, що зазначеної документації в нього нема. На запитання суду, чому не повідомили про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали – героїчно відмовчуються.

Після такої доповіді відповідача одразу виникли підстави для притягнення відповідача до відповідальності – чим я і мав скористатися. Не за ради помсти чи нестримного бажання хоч якось дорікнути відповідачеві. Ще до подання позову було зрозуміло, що витребуванні документи є важливі та необхідні для подальшого доведення недоліків, які зазнала мережа після втручання до неї з боку сусідів-шкідників, проведення експертизи тощо. Отже, головна мета - змусити відповідача ці документи розшукати або відновити.

Заявляю клопотання про притягнення відповідача до відповідальності за неподання доказів на вимогу суду.

І наш самий гуманний суд у світі, маючи безліч підстав притягти відповідача до відповідальності, це клопотання не задовольнив, мотивувавши тим, що постановляти окрему ухвалу, відповідно до ст. 211 старого ЦПК - це право суду, а не обов’язок. Хочу нагадати, що обов’язковість судових рішень гарантована ст. 129 Конституцією України, а за невиконання судових рішень, до яких належать судові ухвали, передбачена кримінальна відповідальність, зокрема ст. 382 КК України. Важко уявити, що б було у разі невиконання рішення суду, опинись на місці відповідача пересічна людина?! Отже – все гаразд, йдемо далі…

Після вирішення ще кількох клопотань з мого боку суд перейшов до розгляду справи по суті, надавши перше слово мені. Далі наводжу без купюр.

Завершивши своє пояснення я одразу скористався правом, передбаченим ч. 5 ст. 176 старого ЦПК: поставити питання сторонам та іншим особам у справі. Відтепер, згідно ч. 5 ст. 227 чинного ЦПК, треба спершу отримати дозвіл головуючого. Зважаючи на те, що третя особа (сусід-шкідник) не з’явився – ставити питання залишалося тільки відповідачу та свідку з мого боку. Але, враховуючи те, що відповідно до ЦПК доказами у справі можуть бути тільки-но показання осіб, отриманні під час допиту (надані під присягою) - ставити питання власному свідку мало сенс трохи пізніше. Щодо відповідача – допитати його як свідка можливе тільки-но за його згодою - ч. 1 ст. 92 чинного ЦПК.

Питання до представників відповідача

1.      Питання позивача: чи не заперечуєте Ви бути допитаним, як свідок, щодо обставин, що Вам особисто відомі з приводу цієї справи?

Відповідь відповідача: заперечую.

2.      Питання позивача: чи зверталася до Вас третя особа з приводу необхідності ремонту розподільчої системи, вчинення нею самостійно ремонту розподільчої системи, або що? Який результат того звернення?

Відповідь відповідача: третя особа не зверталася.

3.      Питання позивача: чи зверталися Ви до третьої особи з приводу необхідності проведення технічного огляду розподільчої системи, ділянка якої знаходиться у приміщенні квартири третьої особи? Який результат того звернення?

Відповідь відповідача: так, зверталися, але двері ніхто не відчинив.

4.      Питання позивача: коли Ви робили востаннє обстеження стояку водопостачання будинку?

Відповідь відповідача: в цьому році не було… не пригадую… ніколи не проводили.

5.      Питання позивача: коли Ви робили востаннє капітальний ремонт (заміну) стояку водопостачання будинку?

Відповідь відповідача: Кіровський ЖЕК не має проводити капітальні ремонти.

6.      Питання позивача: де знаходяться документи, що підтверджують проведені обстеження та капремонт?

Відповідь відповідача: немає документів.

7.      Питання позивача: як ви дізнаєтесь про зміни стану інженерних мереж, якщо за будь-яких чинників інженерні мережі, які знаходиться у вас на баланси, зазнають змін?

Відповідь відповідача: тільки через звернення споживачів, самостійно регулярних обстежень не проводимо.

Після встановлення порядку з'ясування обставин справи та порядку дослідження доказів, перейшли до допиту свідка. Хочу нагадати, що відповідно до положень ст. 179 старого ЦПК:

-        Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

-        Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Аналізуючи чинний ЦПК важко зрозуміти, чим саме народним обранцям не вподобались зазначені положення в тому первинному вигляді. Втім, вбачається що ці положення і досі не втратили актуальність, проте розмиті в кількох статтях нового ЦПК, надаючи привід суддям для чергових тлумачень.

В якості свідка, мені вдалося залучити двох співвласників будинку, що мешкають поверхами вище та приєднані до того ж самого стояку, що зазнав недоліків. Отже проблема з водопостачанням в мене та в них майже однакова. Майже – бо їм, принаймні не відрізали ще і відгалуження від стояку, звузивши і без того зменшений вдвічі прохідний діаметр системи. З іншого боку, їх квартири розташовані на останньому поверсі – отже про те, який там водопровідний тиск, особливо після таких змін, неважко здогадатись. У зв’язку із хворобою один свідок не з’явився.

Питання свідку

1.      Питання позивача: коли востаннє до Вас звертався відповідач із вимогою провести технічний огляд водопровідної мережі в Вашій квартирі?

Відповідь свідка: не звертався, не повідомляв.

2.      Питання позивача: коли в останнє до Вас звертався відповідач із вимогою провести ремонт (заміну) трубопроводу стояку водопостачання, або відгалуження від стояку до Вашої квартири?

Відповідь свідка: не звертався, не повідомляв; останній відомий мені ремонт водопровідного стояку – у 1983 році.

3.      Питання позивача: як тиск води в вашому крані – суб’єктивно, Ви задоволені?

Відповідь свідка: тиск слабкий.

4.      Питання позивача: чи зверталися Ви до відповідача із проблемами, пов’язаними із користуванням водопровідною мережею і як він вам допоміг?

Відповідь свідка: не звертався.

5.      Питання позивача: чи відомо Вам щось про ремонт водопровідної мережі кілька років тому, що відбувався за участю сусідів позивача? Чи відомо Вам ім’я того, хто саме з боку сусідів позивача вчинив цей ремонт?

Відповідь свідка: відомо {ПІБ}, що саме вчинив – не відомо.

6.                  Питання позивача: чи відомо вам щось про ремонт стояку у підвальному приміщенні будинку?

Відповідь свідка: не відомо.

Заслухавши свідка перейшли до дослідження письмових та речових доказів. Тут мною були продемонстровані аудіо записи звернень на лінію ОДС /АРС, а також все те, що я зміг зафільмувати у підвальному приміщенні будинку та під час нетривалого перебування у квартирі сусідів-шкідників.

Згадав я і про адмінпротоколи омбудсмена, складені на директора Кіровського ЖЕКу Бухало В.В. На той час (жовтень 2016 р.) до суду ті протоколи ще не були передані. Важко зрозуміти, чи підігравала Омбудсмен Бухало В.В., «сумлінно» виконуючи свій обов’язок щодо направлення до суду зібраних матеріалів на нього протягом майже 2-х місяців, чи це просто так Бухало В.В. пощастило – але факт залишається фактом: строк притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП) на час судових розглядів тих протоколів (справа № 203/199/17 та № 203/4519/16-п) сплив. Слід подякувати судді Ходасевич О.В. (справа № 203/4519/16-п): суддя, принаймні, визнала Бухало В.В. винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 212-3 КУпАП, перш ніж закрити справу.

Утім, враховуючи останній науково-консультативний висновок НКР при ВАСУ від 07.11.2017 р., http://www.vasu.gov.ua/123860/, - під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Аналізуючи КУпАП важко не погодитись із цим висновком ВАСУ. Разом з тим, проблемне питання навколо притягнення до адміністративної відповідальності будь-кого у будь-якій справі – це тривалий маразм чинного законодавства, яке не відповідає об’єктивній реальності під час його застосування https://vnm.vn.court.gov.ua/userfiles/chezganova(1).doc.

Була навіть спроба застосувати більш екзотичні засоби доказування, такі як мережа Інтернет – через визнання інформація на веб-сторінках джерелом загальновідомих обставин. Проблема такого засобу в тому, що, по-перше, визнання обставин загальновідомими віддано на відкуп суду, а по-друге - законодавчо Інтернет, як джерело доказів, ніде не закріплений. Можливість його застосування у цивільному процесі ледве досліджена: як правило ліченими фахівцями галузі права, в наукових журналах на правах дисертацій. Так, у щомісячному науковому журналі "Юридична Україна" № 4-5/2015, кандидат юридичних наук, аспірант кафедри цивільного процесу Національного юридичного університет імені Ярослава Мудрого - Каламайко Андрій Юрійович, у статті «Мережа Інтернет, як джерело доказової інформації у цивільному процесі» http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/9915, послідовно аргументує, що загальновідомі обставини - це обставини, відомі широкому колу осіб, відомості про які можуть бути отриманні із загальнодоступних та надійних джерел. Різновидом таких загальнодоступних та надійних джерел можуть бути і веб-сайти. В такому разі, пропонує Коломийко А. Ю., інформацію з мережі Інтернет, поряд з фіксацією адреси сторінки та останньої дати відвідування, слід роздрукувати та зберегти для залучення до матеріалів справи.

[далі буде]