Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Частина 5.

24 августа 2018, 14:10
Владелец страницы
Общественный деятель, правозащитник, журналист, эксперт в сфере ЖКХ
0
7151
Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Частина 5.

Боротьба із комунальною мафією, як вона є! Частина 5. Експертиза.

Заява про призначення експертизи у справі

В тому, що продемонстровані докази на підтвердження бездіяльності відповідача, а також наявності ознак недоліків, які зазнала водопровідна мережа будинку, є належними та допустимими – в мене сумніві не було. Утім, не було і впевненості в тому, що продемонстровані докази виявляться для суду достатніми:

-          третя особа (сусід-шкідник) до суду не з’явилася – а отже, ані розпитати, ані допитати його не виявилось можливим;

-          відповідач не погодився бути допитаними в якості свідків – а отже всі його пояснення протягом судових засідань суд може сприймати лише як орієнтир, а не докази;

-          відповідач не визнав переконливими відзняті відеоматеріали на підтвердження недоліків, які зазнала мережа внаслідок бездіяльності відповідача, а також несанкціонованого втручання сусіда-шкідника, зазначивши при цьому про необхідність проведення більш фахових досліджень.

Було зрозуміло, що я не можу зупинятись на досягнутому та маю скористатися іншими засобами доказування. Отже, висловлюю суду з цього приводу своє міркування та прошу вирішити заяву про призначення будівельно-технічної експертизи у справі.

 

Міркування щодо необхідності експертизи

Закон не встановлює обмежень щодо кількості клопотань та часу їх подання у справі. Відповідно до абзацу 2 ч. 22 постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ у суді першої інстанції», клопотання осіб, які беруть участь у справі, з питань, пов'язаних з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення клопотань не допускається. Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.

Відповідно до п. 2 ч. 8 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 р., обсяг доказів, які досліджуватимуться, та порядок їх дослідження (послідовність) визначаються ухвалою суду і за необхідності може бути змінено. Зокрема, необхідність зміни обсягу дослідження доказів може бути зумовлена визнанням доказу очевидно недопустимим, появою нових доказів (наприклад, коли при дослідженні обставин справи та перевірки їх доказами суд дійде висновку про необхідність проведення судової експертизи) тощо.

За загальноприйнятим вживанням, достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 130 ЦПК, суд тільки-но визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню. Сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, враховуючи положення ч. 4 ст. 10 ЦПК, суд може вказати стороні у справі на відсутність доказів на підтвердження тих чи інших обставин, або навіть на їх недостатність. Але під час розгляду справи суд не може висловлюватись щодо переконливості доказів, бо це, фактично, означало б винесення судом заздалегідь відомого рішення у справі, всупереч порядку, передбаченому ст.ст. 195 та 218 ЦПК, та порушуючи таємницю нарадчої кімнати, - ч. 3 ст. 196 та ч. 2 ст. 209 ЦПК.

У зв’язку з тим, що в мене не має впевненості в тому, що щойно досліджені матеріали виявились для суду достатніми, маю скористатися іншими засобами доказування, для чого змушений звернутися за допомогою до суду: прошу наступним розглянути та задовольнити заяву про призначення будівельно-технічної експертизи у справі.


 

Суд ухвалив призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинити провадження по справі на невизначений час до закінчення проведення експертизи.



ЕКСПЕРТ ТЕЖ ЛЮДИНА –
ТЕЖ ОХОЧИЙ ДО ДУРНИХ ГРОШЕЙ

Здавалося б яких несподіванок слід очікувати від експерта?! Виявляється будь-яких, крім тих, яких очікуєш більш за все!

Ще до початку розгляду заяви про призначення експертизи, суд висловив сумнів, щодо можливості її проведення, враховуючи відсутність у відповідача схем влаштування водопровідної мережі будинку та її виконавчих креслень, які суд має надати експерту для порівняльного аналізу. Замовляючи експертизу я розумів, що за таких умов скоріш за все експерт відмовить у її проведенні, посилаючись на підстави, встановлені п. 2.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом Мінюсту України 08.10.1998 № 53/5. Утім, я сподівався скористатись положенням ч. 1 ст. 109 чинного ЦПК, відповідно до якого, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Отже, для визнання факту невідповідності внутрішньобудинкової мережі будинку нормативам, нормам, стандартам, порядкам і правилам згідно із законодавством я мав отримати відмову в проведенні експертизи із зазначенням неподання експерту схем влаштування водопровідної мережі - в якості причини відмови. Але не так сталося, як гадалося!

Далі наводжу без купюр зміст свого клопотання до суду (після повернення з експертизи) про виклик до суду експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень з приводу причин, що унеможливили проведення експертизи у справі.


_

 

ПОВЕРНЕННЯ З ЕКСПЕРТИЗИ ДО СУДУ

Нагадую, що відповідач не надав на вимогу суду документи за моїми відповідними клопотаннями на підтвердження власної діяльності з утримування будинку. Також нагадую, що відповідно до положень ст. 137 старого ЦПК (ст. 84 чинного ЦПК), притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази. Тут важко зрозуміти, чи має закон зворотною логіку, на кшталт «НЕ притягнення винних осіб до відповідальності ЗВІЛЬНЯЄ їх від обов’язку подати докази». Здається, що не має, бо незалежно від причин, за яких особу не було притягнуто до відповідальності, вона визнана винною – отже і відповідний обов’язок за нею також залишається. Утім, враховуючи те, що відповідач витребувані на попередньому судовому засіданні документи суду не надав, а суд відповідача до відповідальності за це не притягнув, із положень цивільного законодавства на той час впевнено вбачалось лише одне: можливість клопотати про повторний розгляд клопотання про притягнення відповідача до відповідальності за неподання доказів на вимогу суду, враховуючи відмову експерта у проведенні експертизи (зміни обставин) - на підставі ч. 1 ст. 168 старого ЦПК та з урахуванням висновків абзацу 2 ч. 22 постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ у суді першої інстанції».

 

У порядку вступного слова, враховуючи тривалу перерву на експертизу, вирішив оновити обізнаність суду щодо перебігу справи – клопотав про надання можливості доповнити свої пояснення з приводу досліджених раніше письмових доказів.




Далі навів посилання на певні положення згаданих нормативно-правових актів, згідно яких відповідач має встановлені обов’язки і порядок їх виконання, після чого заявив клопотання про повторний розгляд клопотання про притягнення відповідача до відповідальності за неподання доказів на вимогу суду від 10 жовтня 2016 р.

Нагадую, що у тому клопотанні я просив суд постановити окрему ухвалу про притягнення відповідача до відповідальності згідно із законом за неподання доказів на вимогу суду, - на підставі ч. 1 ст. 211 ЦПК. Зважаючи на обставину, що унеможливила проведення експертизи - неподання відповідачем схем влаштування водопровідної мережі будинку – суд цього разу ухвалив моє клопотання задовольнити! Разом з тим, самий гуманний суд у світі притягнув відповідача до відповідальності трохи дивним чином:

«Направити окрему ухвалу для виконання начальнику КП «ЖГ Кіровського району» Дніпропетровської міської ради».



Що тут можна прокоментувати?! «Тільки не кидай мене у терновий кущ!».

[далі буде]

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: суд,Днепропетровск,Днепр,жкх,экспертиза,Грицай,Лысенко,авария водопровода,Исполнительная служба,коммунальные услуги,коммунальный беспредел,беспредел властей,Борис Филатов
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.