Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Частина 2.

Боротьба із комунальною мафією, як вона є! Частина 2. Хто відповідатиме?!

ХТО ВІДПОВІДАТИМЕ?!

За загальною положеннями цивільного судочинства до суду треба звертатись, коли виник спір про право – юридичні факти матеріально-правового характеру, які свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій сторін ці правовідносини стали спірними. Події, що призвели до виникнення спору, формують обставини позову, якими, разом із нормами права, що регулюють спірні питання (правовими підставами), мають обґрунтовуватись позовні вимоги. А об’єкти матеріального світу, які підтверджують існування чи відсутність тих обставин, є доказами на підтвердження обставин позову.

Було зрозуміло, що ненадання відповідей посадовцями ДМР по суті звернення не є сферою досліджень у цивільному судочинстві. В кращому випадку це бездіяльність згідно ч. 7 ст. 212-3 КУпАП України, найжахливішим наслідком якої для тих, хто її вчинив, є складання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини адміністративного протоколу. Разом з тим, подібні відповіді «ні про що» можуть бути саме тією обставиною, що вказує на існування спірних правовідносин – передумовою відкриття судового провадження у цивільній справі.

Треба було лише визначитись із належним відповідачем. Імовірні кандидати, що мають відношення до послуги водопостачання у Кіровському (відтепер – Центральному) районі м. Дніпро: КП «ЖГ Кіровського району» ДМР (надалі – Кіровський ЖЕК) - виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у Кіровському районі м. Дніпро та КП «Дніпроводоканал» ДМР - виконавець послуг водопостачання та водовідведення міста. Відповідно до положень «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190 (надалі – Правила 190), перший відповідає за стан внутрішньобудинкових водопровідних мереж, а другий – за комунальну водопровідну мережу міста до будинкових вводів. На всяк випадок надіслав листів обом.

Моє звернення до Кіровського ЖЕКу:

Відповідь Кіровського ЖЕКу за підписом директора В.В. Бухало:

Моє звернення до КП «Дніпроводоканал» ДМР:

Відповідь КП «Дніпроводоканал» ДМР за підписом в. о. директора Є.С. Лунєгов:

Як вбачається із відповідей виконавців ЖКП - нічого несподіваного не відбулось. Відповідь директора Кіровського ЖЕКу Бухало В.В. така ж безглузда, як і всі попередні відповіді його кураторів з ДМР. Зіставляючи зміст його відповіді із моїм зверненням важко не помітити, що, вже традиційно, відповідь не відповідає суті звернення. Замість передбачених законом дій щодо належного розгляду звернення та вжиття заходів щодо усунення причин, що його породили Бухало В.В. вдається до довільних міркувань щодо «неможливості роз’єднання мереж», відсутності скарг з боку інших мешканців та, в решті, до нагадувань про несплачену заборгованість - риторичний прийом, відомий як «апеляція до ханжества» або «поглянь на себе!».

Більш говірким виявився в. о. директора КП «Дніпроводоканал» ДМР Лунєгов Є.С. Хоча із його листа також вбачається уникання відповіді по суті звернення у поєднанні із відвертою брехнею – утім, принаймні, Лунєгов Є.С. хоча б намагається свою бездіяльність виправдовувати, наводячи посилання на деякі законодавчі акти. Так, наприклад, Лунєгов Є.С. посилається на Правила 190 та Правила 76, відповідно до яких, на думку Лунєгова Є.С., за розподіл послуг централізованого водопостачання та водовідведення між власниками (наймачами) квартир у багатоквартирному будинку відповідає балансоутримувач. Інакше кажучи, КП «Дніпроводоканал» ДМР за доставку послуги централізованого водопостачання до кінцевих споживачів відповідальним себе не вважає. Така думка в. о. директора КП «Дніпроводоканал» ДМР є безумовно хибною, бо:

1. Правила 190 та Правила 76 не містять зазначень про те, що за розподіл послуг централізованого водопостачання та водовідведення між власниками (наймачами) квартир у багатоквартирному будинку відповідає балансоутримувач. Правила 190 містять лише розмежування відповідальності за стан водопровідних мереж. Так, згідно п. 1.6 цих Правил, за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі;
2. Рахунки за послугу водопостачання надходять власникам (наймачам) квартир у багатоквартирних будинках безпосередньо від КП «Дніпроводоканал» ДМР. Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Порядок заміни боржника у зобов'язанні встановлено ст. 520 ЦК України. Таким чином, як вбачається із аналізу глави 48 ЦК України, саме КП «Дніпроводоканал» ДМР несе відповідальність за недоліки у наданні послуги водопостачання і саме до нього мають бути спрямовані претензії щодо ненадання послуги, або надання послуги неналежної кількості чи якості;

3.      Відповідно до п. 32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (надалі – Правила 630), виконавець зобов'язаний, зокрема, проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта та усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором;

4. Відповідно до п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що є додатком до Правил 630, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуги з постачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.

Отже, враховуючи вищезазначене, намагання Лунєгова Є.С. відхреститися від обов’язку перевіряти стан внутрішньобудинкових мереж, через які КП «Дніпроводоканал» ДМР надає послуги споживачам та за які виставляє рахунки, є, м’яко кажучи, недолугим. Але чи варто дивуватись такому правовому нігілізму Лунєгова Є.С., якщо встановлення «спрутів» та інші подібні дії, спрямовані на примушування споживачів до виконання цивільно-правових зобов’язань, представники КП «Дніпроводоканал» ДМР за злочин (ст. 355 КК України) не вважають?! Знов ж таки, інша історія.

Зважаючи на те, що відповіді директора Кіровського ЖЕКу Бухало В.В. та в. о. директора підприємства КП «Дніпроводоканал» ДМР Лунєгова Є.С. не відповідали змісту моїх звернень, ані вирішували їх по суті - надіслав, про всяк випадок, скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на підставі ч. 7 ст. 212-3 КУпАП України: інше порушення ЗУ «Про звернення громадян». Про те, як омбудсмен Лутковська В.В. «сумлінно» виконала свій обов’язок щодо притягнення до відповідальності вищезазначених керівників ми згадаємо трохи пізніше.

ВЛАСНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

Розуміючи, що допомоги чикати ні від кого, провів власне розслідування, в результаті якого з’ясувалося, що кілька років тому мої сусіди (надалі – сусіди-шкідники), із ким маю спільну розподільчу водопровідну мережу (моя квартира приєднана відгалуженням до загального стояку, доступ до якого можливий лише з боку сусідів), не погодивши свої дії ані з ЖЕКом, ані зі мною, ані з іншими співвласниками багатоквартирного будинку, вчинили «ремонт» водопровідного стояку будинку – тобто дії, всупереч встановленого законом порядку, які у разі спричинення шкоди та оскарження з боку окремих осіб підпадають під визначення самоправства, ст. 356 КК України. Моральна шкода від таких дій полягає у вчиненні замаху на охоронювані законом права та інтереси інших співвласників багатоквартирного будинку (право спільної сумісної власності, до якого належать, зокрема, усі інженерні мережі багатоквартирного будинку, - ст. ст. 368, 382 ЦК України) - зокрема тих, чиї квартири безпосередньо приєднані до стояку, який зазнав несанкціонованого втручання. Матеріальна шкода полягає в тому, що внаслідок недоліків, які зазнала водопровідна мережа будинку після такого втручання, інші споживачі, приєднані до тої мережі, недотримують послугу водопостачання належної кількості та якості.

Внутрішній прохідний діаметр стояку, до якого відгалуженням приєднання моя квартира, зменшено майже вдвічі. В натурі «відремонтована» мережа виглядає наступним чином: з боку сусідської квартири ділянку старого металевого стояку Ø = 42 мм відрізано від підлоги до стелі, а у залишки старого стояку, використовуваного в якості обсадної труби, встромлено вужчий металопластиковий стояк, Ø = 25 мм. У якості відгалуження до моєї квартири, замість старої металевої труби Ø = 22 мм, яку також безцеремонно було видалено, застосовано металопластик Ø = 16 мм. Враховуючи особливості сполучення металопластикових труб за допомогою т. з. прес-фітінгів, внутрішній прохідний діаметр всієї розподільчої системи до мого квартирного вводу становить приблизно ~ 12 мм.

Більш академічно про те, до якого розбалансування всієї водопровідної системи та ризиків виникнення аварійних ситуації призводять подібні «ремонти» краще розповідатимуть фахівці. Лише зазначимо, що, окрім встановленого законом порядку, який передбачає погодження подібних дій із іншими співвласниками багатоквартирного будинку, балансоутримувачем та навіть органом місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 383 ЦК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45, п. 8 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та п. п. 1.4.5 - 1.4.6 Правил 76), здійснювати подібні втручання мають право не будь-які сантехніки, а лише ті, що мають відповідну кваліфікацію (розряд), пройшли навчання із знання Правил 76 та дотримуються ДБН В.2.5-64 2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», що містять вимоги проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання.

[далі буде]