Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Частина 1.

Боротьба із комунальною мафією, як вона є! Частина 1. Формулювання проблеми.

ПРОЛОГ

Бездіяльність влади або байдужість суспільства?! Що гірше за що?! Або що є похідним від чого?! Про те, що погано і те і інше ми розуміємо із іменників "бездіяльність" та "байдужість". Але все це - тільки слова, доки не зіткнешся із конкретною проблемою, в контексті якої вони застосовані. Нажаль, жодні слова, поєднані у літературному творі або журналістській статті не здатні передати усіх почуттів окремої людини, що стикається із правдою життя - гіркою та нелицеприємною.

Один хибний рух болгаркою по водопровідній трубі здатен запустити коло подій, під час яких твої усміхнені сусіди перетворюються на підступних мерзотників, міські посадовці - на велемовних брехунів, а правоохоронці - на найбільших злодіїв. Справжні обличчя нашого суспільства! Кожен черговий крок по колу відчиняє черговий несподіваний шар проблем, які кидають пересічну людину у відчай. Проблем, яких у нормальному суспільстві існувати не повинно. Проблем, залишених нашими попередниками і знехтуваними сучасниками, сподіваючись на авось омине. Але найстрашніше – це скільки життя треба покласти у намаганні вирішити ті проблеми, доки не збагнеш власну безпорадність і загальну безнадійність.

Чи важко пересічному громадянину - споживачу житлово-комунальних послуг - судитися із комунальниками?! Важко, але можливо! Утім, слід розуміти, що отримати рішення суду – пів справи. Треба ще домогтись виконання цього рішення! Коли відповідач – пересічна особа, без грошей та зв’язків – це одна річ. Зовсім інша - коли тобі протистоять житлово-експлуатаційні контори (надалі – ЖЕК): юридичні особи, утворені органами місцевого самоврядування для надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Нескладно уявити рівень юридичної відповідальності подібних структур, на балансі яких весь житловий фонд територіальної громади міста – т. з. балансоутримувачі, згідно визначення старого ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». То ж нескладно уявити і бажання деяких керівників (здебільшого – майже усіх) житлово-комунального господарства міста (надалі – ЖКГ) уникнути цієї відповідальності за будь-яку ціну.

Слід усвідомлювати, що по ту сторону барикад вам протистоїть ціла армада юристів, що обслуговує департамент ЖКГ органу місцевого самоврядування, які добре розуміються на прогалинах чинного законодавства, зокрема у житлово-комунальній сфері, і роблять все для того, що б підпорядковані місцевим радам структури і надалі нічого не робили і ні за що не відповідали: мали лише права - виставляти рахунки за неіснуючі послуги, лякати проектами позовів у разі непогашення заборгованості і т. ін.), - і не мали обов’язків - утримувати житловий фонд у належному стані, відповідно до «встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг». Ну а коли трапляється щось несподіване - як, наприклад, споживач позивається до ЖЕКу і виграє позов – ті ж самі юристи знаються на схемах, які дозволяють уникнути чи унеможливити виконання судових рішень.

Примітка:

Враховуючи зміни, які останнім часом зазнав ЦПК України, ЗУ Про житлово-комунальні послуги та підзаконні нормативно-правові акти у сфері надання житлово-комунальних послуг, посилання на певні положення зазначених актів може не відповідати їх сучасній нумерації та/або викладенню.

ДЗВОНИТЬ, ПИШІТЬ…
ЩО Б ВИ НЕ ОБРАЛИ – ВСЕ БУДЕ СУД!

Тривалий час я намагався зрозуміти куди подівся тиск на водопровідному вводі до моєї квартири, чому труби гудуть та чому періодично із крана ллється вода жовтого кольору із металевим присмаком та осадом. Та більш за все я намагався зрозуміти, чому донька, яка ледве народилася, втратили майже всі молочні зуби, а ті що залишились – мали колір схожий на колір тієї води з під крану.

Було зрозуміло що зазначені речі певним чином взаємопов’язані - то ж, щоб виконати свій батьківський обов’язок щодо піклування про здоров'я дитини слід забезпечити нормальне водопостачання до оселі. А для цього треба зрозуміти, що сталося із водопровідною системою будинку і вжити заходи щодо її повернення до належного стану.

 Розпочав я свій пошук кінців цієї проблеми із традиційного для багатьох мешканців Дніпра звернення за телефоном (056) 736-10-02 - Міська аварійно-диспетчерська служба, створена ще за каденцію І. Ступака. Хто хоч раз у житті пробував додзвонитись – той знає, як завзято аварійники реагують на виклики споживачів. Протягом тривалого часу, на маючи уявлення, чи відбувається хоч щось за моїми попередніми зверненнями я зателефонував, що б поставити відповідні запитання. Оператор флегматично повідомила, що за заявою № 282945 від 11.12.2015 р. на мою адресу ніхто не виїжджав і ніяких досліджень щодо стану водопровідної системи не проводив. Натомість той, хто не виїжджав, рекомендує почистити вхідні фільтри на водопровідному вводі до квартири. На моє зауваження про те, що фільтри перевірені, сміття немає, оператор відповіла, що заявку закрито, аварійка на приїде! Заявок від інших мешканців будинку щодо проблем із водопостачанням не надходило – отже або перевіряйте фільтри або не брешіть про проблеми!

Важко збагнути, яким чином представники аварійно-диспетчерської служби дійшли висновку про «сміття у фільтрах» на встаючи зі стільця. Ще важко збагнути, чи є взагалі хтось, кому вони реально допомогли, розмірковуючи подібним чином. Утім, було зрозуміло, що Міська аварійно-диспетчерська служба вирішувати моє питання не збирається.

За визначенням «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (надалі – Правила 76), зазначена Міська аварійно-диспетчерська служба є не чим іншим, як ОДС/АРС. Проте, Правила 76 відрізняють ЖЕКи від ОДС/АРС, встановлюючи коло прав та обов’язків для тих чи інших. Аналіз статей Книги 5 ЦК України, вказує на те, що саме ЖЕКи є відповідальними по зобов’язаннях ОДС/АРС, з якими мають договірні стосунки, зокрема, щодо обслуговування останніми водо- і тепломереж, включаючи внутрішньобудинкові. Так, відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. А відповідно до ч. 2 ст. 528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Отже, підказувала логіка, наступний крок – звертатися безпосередньо до ЖЕКу. Звернутись в телефонному режимі до КП «ЖГ Кіровського району» Дніпропетровської міської ради виявилось неможливим. Офіційний телефон (056) 744-54-67 або не відповідав взагалі, або, коли хтось все ж таки знімав слухавку, отримував щось на кшталт «приходьте на прийом директора або пишіть листи».

Про те, як невтомно пенсіонери штурмують кабінети посадових осіб ЖКГ, намагаючись дістатись до правди та марно сподіваючись змусити ЖЕКи щось робити – усім нам добре відомо. Я ж, як представник молодшого покоління, покладав великі надії на прихід до міської влади нової команди на чолі із Філатовим Борисом Альбертовичем. Усі ми добре пам’ятаємо його епічні агітаційні біл-борди, обіцянки-цяцянки розібратися із комунальним безладом, а також презентацію нової, перспективної команди фахівців, яких Борис Альбертович привів до лав Дніпропетровської міської ради (надалі – ДМР), зокрема Лисенко М.О. та Грицая В.В. Отже, вирішив я, слід, нарешті, скористатися «близькістю влади до народу» і, за допомогою новітніх технологій, зо їх активно впроваджує інша молода команда Бориса Альбертовича (Мерило Я. і т. п.) за для забезпечення її (влади) близькості, зателефонувати на номер телефону «гарячої лінії» ДМР, викласти суть проблеми та очікувати на її автоматичне вирішення. Відразу з’ясувалося, що безліч телефонів ДМР і навіть сторінок у facebook, анонсованих особисто Борисом Альбертовичем, працюють лише на папері:

а єдина гаряча лінія 0-800-501-174, яка мала б перезавантажити старі схеми спілкування із ДМР, що її урочисто відкрито у кінці травня 2016 р.:

працює нестабільно, через раз - наразі не працює взагалі. Що сталося із тим кол-центром і хто відповість за бюджетні кошти, витрачені на його впровадження – тема для окремої дискусії.

Наступним кроком було вирішено пошукати щастя із гарячою лінією ОДА 0-800-505-600, яка працює, розраховуючи на те, що ОДА передасть за належністю моє звернення до ДМР із закликом зобов’язати представників КП «ЖГ Кіровського району» ДМР завітати до будинку, в якому я мешкаю, та розібратись, що відбувається із водопостачанням до моєї квартири.

Нижче - перелік усіх моїх звернень:

Далі – роздруківка кількох з них, разом із відповіддю за підписом начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради В.В. Грицая та начальника управління по роботі із зверненнями громадян Дніпропетровської міської ради С.А. Горбань:

Зіставляючи зміст моїх звернень із змістом відповідей посадовців ДМР не важко дійти висновку, як ретельно посадовці відреагували на мій заклик про допомогу. За суттю такі відповіді мало чим відрізняються від тієї жіночки, за телефоном аварійної служби міста, яка давала поради щодо засмічення фільтрів, на встаючи зі стільця. Чи варто зазначити, що всі ті ствердження у листах Грицая та Горбань зроблені із припущеннями – тобто не є результатом реальних досліджень водопровідної мережі будинку. Бо для того, що б її дослідити треба, принаймні завітати до будинку та потрапити до квартир споживачів, де ці мережі розташовані. Але кого в ДМР це бентежить?! Звернення є, відповідь є! Ну а те, що така відповідь не відповідає суті звернення, питання, викладені в звернені об'єктивно та всебічно не перевірені та заходи щодо усунення причин, що його породили, не вжиті (ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян») – звертайтесь до «самого гуманного суду у світі»!

[далі буде]