Чи є Україна демократичною державою?

Чи є Україна демократичною державою, якщо ми позбавлені права брати участь в всеукраїнському та місцевому референдумах?

26 квітня 2018 року Великою палатою Конституційного Суду України прийнято рішення про визнання неконституційним Закон України «Про всеукраїнський референдум».

Рішенням Конституційного Суду України визнано що ухваливши закон, Верховна Рада вийшла за межі своїх конституційних повноважень, що не узгоджується з принципом верховенства права, зокрема, з положенням про те, що найвищу юридичну силу має Конституція, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй.

Всім нам відомо, статтею 1 Конституції України Україна визначена демократичною державою, а згідно з частини 2 статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Кожному з нас – громадянину України, частиною 1 статтею 38 Конституції України надано право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

6 листопада 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про всеукраїнський референдум». Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» визнано, що втратив чинність Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». І ось, 26 квітня даний Закон України визнано неконституційним.

Майже 6 років громадяни України позбавлені конституційного права - брати участь в місцевих референдумах.

За 6 років в Верховній Раді України розглядались законопроекти № 0867, 2145а-1, 2145а-2, 2145а-3, 2535-1, але нажаль жодний з них не був прийнятий.

Хочу зазначити, що дотримуючись Європейського курсу розвитку держави, Україна не має права порушувати принципи демократичної та правової держави, та обмежувати права та свободи громадян країни.

Місцевий референдум – це розширення демократичних прав і свобод громадян. В демократичних країнах референдум – це форма безпосередньої демократії, змістом якої є волевиявлення встановленого законом числа громадян з будь-якого суспільно значущого питання, крім тих, які не можуть за законом бути винесені на референдум, що має вищу юридичну силу і обов’язковий для виконання органами, організаціями і громадянами щодо яких референдум має імперативний характер.

У законодавстві європейських країн передбачена практика імперативного та консультативного референдумів (зокрема, Австрія, Данія, Іспанія, Литва, Польща, Португалія, Словенія, Угорщина, ФРН та ін.), активно надається перевага використанню консультативного референдуму як важливому інструменту партисипаторної демократії.

Необхідно зауважити, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції № 1121 (1997) «Про інструменти участі громадян у представницькій демократії» (далі – Резолюція 1121 (1997)) закликала держави-члени Ради Європи «вдосконалити свою систему представницької демократії шляхом встановлення балансу між відповідальністю державної влади та роллю громадян у процесі прийняття рішень. На думку експертів, за відсутності такого балансу буде неможливо запобігти як підриву впевненості у представницькій системі, так і непродуманому використанню частих референдумів, яке робитиме проведення будь-якої довготривалої політики, заснованої на фундаментальних питаннях дискусії, безсистемним, неефективним, або, навіть, неможливим» (підпункт «і» пункту 15).

Сьогодні Верховна рада України, не приймаючи відповідні законодавчі акти про місцевий та всеукраїнський референдуми позбавляє нас права брати участь у референдумах, відсутній порядок їх проведення тощо.

Юридичних аспектів по даному питанню багато, але все що відбувається сьогодні в державні на рівні законодавчої гілки влади, дозволяємо нам стверджувати, що наші конституційні права нівелюються суб’єктом законодавчої влади – Верховною радою України.