Депутатський імунітет і весняний авітаміноз

Після «свіженької» відміни парламентарями депутатської недоторканності в індивідуальному порядку – цього разу для Надії Савченко – благодатна піар-тема «зняти з усіх» знов повернулася до політичної повістки дня.

Мабуть, це авітаміноз та втома від тривалої зими спричинили нове запаморочення в головах наших депутатів. Бо такі зміни в Конституцію вже остаточно призведуть до краху в Україні залишків республіканської моделі поділу влад і руйнації системи стримок-противаг між законодавчою та судовою гілками. І внаслідок, компенсаційний тренд щодо посилення авторитаризму у державі, не забариться.

Але залишимо розмови демагогам. Адже очевидно, що «кваліфікованої більшості» у 300 голосів за процедурою внесення змін до Конституції український парламент не назбирає ще довго, якщо не сказати – ніколи. Інстинкт самозбереження у політичному, як і в людському житті, є основоположним, і саме він слугує причиною того, що всі потуги скасувати депутатську недоторканність рано чи пізно самі собою «скасовуються».

Утім, поки дискусія про це серед експертів і коментаторів не вщухла, нагадаю усім, хто «в темі»: Верховна Рада, в дійсності, має робочі важелі з обмеження депутатського імунітету та приведення цього інституту у відповідність зі світовим досвідом. І це не лише внесення змін до Конституції. Є альтернативні законодавчі можливості.

Загальновідомо, що правові засади депутатської недоторканності, окрім Конституції, регламентуються ще Законами України «Про статус народного депутата України» та «Про Регламент Верховної Ради України», причому –  детально, на відміну від формулювання норм Конституції. А це дає простір для фахової парламентської дискусії і спектр можливостей для прийняття таких законодавчих рішень, що, за підсумком, влаштують усіх.

Додатковий процедурний «бонус» полягатиме у тому, що внесення назрілих та запитуваних суспільством змін до цих законів у частині оптимізації депутатської недоторканності потребуватиме не недосяжної «кваліфікованої», а простої – арифметичної більшості у 226 депутатських голосів. Тож з процедурою все просто – аби лиш було бажання.

А щодо прийнятного для України формату обмеження депутатської недоторканності, поділюсь своїм баченням. На мій погляд, ніде ця тема не викладена більш стисло і вдало, ніж у шостому пункті першої статті Конституції США. Зацитую трохи вільно – з метою скорочення цитати: «Сенатори і представники не можуть бути заарештовані під час присутності на сесії, а також на шляху до палати і під час повернення з неї в усіх випадках, крім державної зради, тяжкого кримінального злочину і порушення миру».

Навіть просте запозичення цього старого заокеанського формулювання могло б усунути багато спекуляцій та відкрити корисні можливості з очищення влади у сьогоднішній Україні.