Він запропнований владі та суспільству світилами Українського політикуму, експертами в різних сферах державного управління.
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ!
Президентові України
П.Порошенку
Очільникові уряду України
В. Гройсману
Голові ВР України
А. Парубієві
Вже 27 років, як Україна відновила свою державність,
однак сподівання на краще життя мільйонів простолюду залишається примарною мрією.
Втративши Небесну сотню, десятки тисяч лицарів на Донецькому фронті, ми
рухаємось до економічної прірви, за якою – повернення до колоніального стану.
Кожен з нас розуміє, що така розв’язка української кризи
вигідна путінським окупантам. І саме це стримує масовий народний гнів від
чергового Майдану. Отож, вихід єдиний – радикальне вирішення створених владою
таких проблем:
-
Штучне
знецінення гривні;
-
Зростання
цін і комунальних тарифів;
-
Тотальна
корупція, що призвела до подвійного падіння ВВП, втрати мільйонів робочих
місць, зниження соціальних стандартів життя, одночасно з різким збільшенням
тіньової економіки;
-
Невпевненість
у майбутньому держави та євроінтеграції за таких стандартів життя і темпів
зростання економіки;
-
Падіння
авторитету України через бутафорські «реформи», що не покращують життя людей та
не долають корупцію;
-
Знищення
середнього бізнесу, а з ним і середнього
класу;
-
Утиск
прав і свобод, на фоні глибокого соціального розшарування та несправедливого
судочинства;
-
Невиконання
обіцянок і політична корупція;
-
Безвідповідальність
за отриману владу в умовах війни.
«Українське
економічне диво» не відбувається, за підсумками 2016 року Україна скотилася до
рівня 1990р., маючи ВВП – 2,1 тис. дол.. на людину при зростанні середнього
світового показника до 10 тис. доларів. Сусідні країни економічно зміцнювались
ще швидше, навіть країни з військовими ( російськими!) конфліктами і втратою
території, такі як Грузія – приріст в 4 рази і Молдова в 2 рази. Це змусило
мільйони українців шукати кращої долі в Польщі, де економіка зросла в 4-6
разів, у Прибалтиці – 8, навіть у Росії в 5 разів.
Розвиток
української економіки за роки незалежності відзначається невеличкими приростами
і великими падіннями, була і інфляція в 10 тисяч відсотків, було і зародження
перших паростків корупції, яка згодом стала постійним супутником української
влади.
Роки незалежності прищепили українцям вірус
«голосування за гречку», що давало змогу формувати керовані і залежні владні
структури та зароджували корупційний бізнес на політиці. Однак, навіть тоді
влада намагалась зберегти стабільність гривні, соціальних стандартів, залишаючи
собі для корупції бюджетну і банківську
сфери, іноземні інвестиції і запозичення та бізнес конкурентів. Як не гірко і
парадоксально, але мусимо визнати, що пік трирічного зростання економіки
України в 35% припав на часи найбільш корумпованої і проросійської команди
Януковича. У 2013 році з ВВП 183 млрд. дол.., або 4 тис. дол.. на особу,
зарплата – 430 дол., мінімальної пенсії і зарплати 120-150 дол., інфляція – 0,5%,
зовнішня торгівля – 162 млрд. Проте, в наступні три роки кермування Яценюка, Гонтаревої і Гройсмана
встановлено світовий рекорд падіння економіки в 2 рази ( до рівня 90-х), а
втричі збіднілий народ пригнітили девальвованою гривнею, непомірними тарифами,
інфляцією в 20-30%, опустивши його за межу допустимої бідності.
Причини
не стільки в російській окупації, як в успадкуванні і розширенні корупційних
схем та нібито «вільного» курсу гривні для вимивання коштів із реальної
економіки в тінь. Маючи тепер річні доходи тільки в 2 тис. доларів на душу
населення, влада вимушена збільшувати витрати на оборону, правоохоронну
діяльність та своє утримання лише за рахунок скорочення соціальних стандартів
власного народу. Так, бюджет 2018 передбачає нібито загальне його збільшення,
але не за рахунок пожвавлення економіки, а за рахунок знецінення гривні. Тому,
він є бюджетом сприяння тіньовій економіці і корупції, бо статки багатих будуть
і далі приростати, а незначні прибавки ошуканим біднякам з’їсть інфляція і
зробить їх ще біднішими.
Економіки
сусідів невпинно зростають, а Україна за рівнем життя на 132-му місці в світі.
Сьогоднішня, народжена Майданом влада, зуміла перекласти певні 27-річні
економічні надбання, зате приростила корупцію і вперше сформувала в Україні
таку тіньову економіку, що за розмірами перевищує легальну, позбавивши мільйони
людей роботи і сподівань на краще. Обіцянки
Президента за 3-4 роки повернути втрачене, не співпадають з діями Уряду,
який подібно біблійному Мойсеєві лише за 40 років приведе українців до
показників 2013-го, а катастрофічне відставання економіки України від країн ЄС
у 7-20 разів робить публічні заяви про вступ до ЄС і НАТО безнадійними і
безперспективними.
Чи
є вихід із цього становища нашої держави і кожного українця?
Стверджуємо: в Україні і сьогодні достатньо ресурсів, без
іноземних кредитів і «планів Маршалла», щоб зміцнити безпеку держави, збільшити
соціальні стандарти життя, та підтягнути економіку до європейського рівня.
Потрібна лише політична воля і національний патріотизм влади.
Враховуючи
складну військову, економічну та політичну ситуацію, для швидкого економічного
зростання, слід тимчасово відійти від деяких класичних норм ринкової економіки, що здебільшого
ховається в тіні.
Рішучими рятувальними заходами можуть бути:
1.
Визнання, що курс гривні відносно долара у рази занижений, тому варто тимчасово відмовитись від «вільного» курсу
гривні, запровадивши валютні коридори НБУ починаючи з 23-25 грн./дол..,
поступово знижуючи до 12-14 грн./дол.. у 2020. Одночасно заборонити валютні
операції поза банківськими рахунками, з
жорстокою кримінальною відповідальністю за торгівлю готівкою валютою.
2.
Проведення суцільної деофшоризації економіки, банківської
сфери і зовнішньої торгівлі.
Президент має подати приклад.
3.
Залучення в реальну економіку коштів тіньового сектору, що обертаються в торгівлі валютою, нерухомим і рухомим
майном, послугах і не збільшують ВВП, не додають нових робочих місць і доходів бюджету, проте руйнують курс гривні.
4.
Невідкладне формування додаткових надходжень до бюджету за рахунок неінфляційних джерел, а саме:
-
Внутрішніх запозичень ( ОГВЗ), відкрито анонімно, через облігації внутрішнього займу і
без податків, 20-50 млрд. євро/долар під 5-7% на суму 100 млрд. гривень під 15%
річних;
-
Надходжень до бюджету від діяльності державних
підприємств активів не менше 100-150 млрд. грн.. рік. Недоцільно продавати за безцінь будь-яке державне
підприємство, чи його частку без виведення на прибуткову діяльність, через
ефективний і відповідальний менеджмент, підібраний на конкурсних засадах серед
фізичних і юридичних осіб. При цьому істотно змінити стосунки державних
підприємств і активів з бюджетом, коли у
витрати включаються місячні і річні норми бюджетних відрахувань. Лише з
прибутку фінансувати менеджмент і розширення виробництва. За невиконання контрактних
показників, запровадити матеріальну і кримінальну відповідальність та усунення
з посад;
-
Запровадження податку на розкіш, що в основному створена корупційними коштами і
формувалися за рахунок перевищення встановлених меж вартості майна. Новий
податок назвати «оборонним», збирати щорічно не менше 60-80 млрд. грн.. та
направляти їх на зміцнення обороноздатності і соціального захисту воїнів та їх
сімей;
-
Збільшення доходів митниці на 40-70 млрд.грн., запровадивши розрахункові норми справляння мита,
заключаючи з командою митниці угоди, передбачаючи матеріальні стимули і
відповідальність, надалі залежно від результатів і товарних обсягів, включаючи
приватну торгівлю;
-
Обмеження розмірів зарплат службовцям державних органів
влади та місцевого самоврядування до рівня 25-30 мінімальних. Доплати здійснювати в разі виконання певних показників,
завдань, зобов’язань, тощо. Одночасно обмежити пенсії до розмірів 20-25
мінімальних;
-
Залучення коштів обсягом 40-60 млрд.грн. за рахунок
більш ефективного використання української ГТС. Внаслідок прямої військової
агресії Росії, виникла реальна загроза життєдіяльності ряду українських
підприємств, в першу чергу ГТС, безпеку і стабільну роботу якої гарантувати
практично неможливо. В цій ситуації, використовуючи форс-мажорні обставини,
достроково розірвати нав’язані Україні кабальні угоди, передати в управління,
чи оренду Українську ГТС одному із світових енергетичних гігантів на більш
вигідних економічних і політичних умовах, що не тільки відкриє шлях інвесторам,
а й посилить зовнішній захист України.
5.
Ввести в Україну дві ціни на газ: комунальну –
не більше 3200 грн. за тис.куб., та промислову
– за ринковою вартістю, що різко знизить тарифи для споживачів, а також
зменшить соціальну напругу в суспільстві, враховуючи, що заможні додатково
будуть платити «оборонний податок»
6.
Вишукати додаткові кошти на розвиток пріоритетних галузей, в першу чергу для збільшення виробництва зернових і
продукції тваринництва. Забезпечення села недорогими кредитами в 600-700 млрд.
грн. під земельні і продуктові гарантію, що дасть реальну можливість збільшити
виробництва зерна до 120-140 млн. т., вдвічі приростити тваринництво та довести
ВВП села до 1,1-1,3 трлн. Грн.. Лише коли селяни, як власник землі, почне
отримувати доходи з гектара 30-40 тис. грн.. в рік, або 10-15 тис. грн. з оренди,
тоді можливо реально оцінити вартість гектара української ріллі: вона
орієнтовно сягне 7-9 тис. дол.. за
гектар і дозволить започаткувати її реальний ринок. Якщо за сьогоднішньою,
штучно створеною ( 1-2 тис. дол.) вартістю викинути землю на ринок – її новим
власником, попри найсуворіші заборони, стане або наш олігархат, або іноземний
капітал.
7. Стимулювати
правоохоронну і судову діяльність:
Запровадити практику створення позабюджетних самоврядних фондів, джерелом
фінансування яких стануть вилучені незаконно здобуті корупційні кошти, а також встановлені і
своєчасно сплачені податки, незалежно від терміну отримання доходів і
декларування, як за судовими, так і добровільними рішеннями; стимулювати вказаними
коштами правоохоронний і суддівський корпус тільки за їх ефективну діяльність,
що зменшить вплив корупціонерів через
легальну матеріальну винагороди. В першу
чергу це стосується Е-декларацій. Кожен автор повинен подати підтверджуючі документи про повну сплату податків на
задекларовані статки, незалежно від термінів їх отримання. В разі їх
відсутності, сплатити недоплачені, а вже потім нести відповідальність за
законність доходів; фінансувати закордонну діяльність, придбання новітніх
засобів і обладнання, інформації та захист свідків.
8.
З
огляду на викладене і турбуючись за подальшу долю України, доцільно оголосити надзвичайний економічний стан, створивши Комітет
національного порятунку України з участю влади, представників партій і
громадськості, на який покласти:
Розробку засад конкурсного формування «Уряду народної довіри», під
зобов’язання за 3-4 роки подвоїти ВВП України, зміцнити курс гривні до 12-13
грн./дол.., перекрити корупційні схеми, деофширизувати економіку, обмежити
вплив тіньового сектору, підняти вдвічі соціальні стандарти життя, створити
сприятливі умови для відродження і стрімкого розвитку середнього бізнесу із
можливим наданням податкових «канікул» та доступних кредитів.
Розробку механізму надання «Уряду народної довіри» додаткових повноважень
за окремою Конституційною угодою між Президентом, Верховною Радою і Урядом
народної довіри.
Здійснення постійного контролю за діяльністю «Уряду народної довіри», з
відповідним реагування і заходами за підсумками кожних 180 днів виконання
зобов’язань.
9.
Верховній Раді і Президенту України на засадах історичної
спадкоємності, невідкладно запровадити Конституційну реформу, спрямовану на усунення
дуалізму влади, підвищення відповідальності за народну довіру, зняття
недоторканності з усіх гілок влади, надання особливого статусу опозиції в системі
влади, встановлення відповідальності за корупцію в роки військового конфлікту,
прирівнявши її до найтяжчих державних злочинів, запровадження виборності
суддівської гілки влади і зміни виборчої системи.
10.
Домогтися визнання ООН наявності в Україні з 2014 року
міжнародного збройного конфлікту,
окупацію Росією Криму і частини Донбасу, запросивши для врегулювання
миротворчої сили ООН, одночасно формувати необхідну базу для відповідальності
агресора згідно міжнародних правових норм.
11.
Отримання
для України статусу Головного військового союзника США поза НАТО.
В разі відсутності добровільного консенсусу влади і представників народу в
досягненні вищезазначених цілей, опиратися на підтримку масового народного
волевиявлення.
Підписали:
Юрій Кармазін
Левко Лук’яненко
Володимир Яворівський
Ігор Смешко
Олег Білорус
Олександр Скіпальський
Микола Томенко
Галина Яблонська
Віктор Шишкін
Святослав Піскун
Володимир Бондаренко
Тарас Стецьків
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.