Скорочення медиків в дії: хто лікуватиме українців

Замість того, щоб працювати над тим, як залучити до системи охорони здоров’я додаткові ресурси, нам пропонують скорочення кількості медичних працівників для економії коштів.

Протягом останніх років, кожен, хто не був би Міністром охорони здоров’я, завжди наголошував на необхідності проведенні реформи системи охорони здоров’я в Україні. Справді, українська медицина перебуває у стані занепаду. Реформувати її точно потрібно. Однак, це має бути справді виважена зі всіх сторін реформа, а не те, як звикли в Україні робити. Гучно оголосити про старт реформи, підкріпивши словами боротьбою проти корупції. Останнє, на що звертається увага – аналіз всіх можливих наслідків.

Якщо глянути на статистику, жодна зі спроб медичних реформ не обходилася без так званої оптимізації галузі, яка по суті оберталася скороченнями мережі закладів охорони здоров’я та кадрів. Так само, сьогоднішня псевдореформа, незважаючи на гучний старт, мало враховує можливі негативні наслідки через скорочення кількості медичних працівників. Про це мало думають.

Замість того, щоб працювати над тим, як залучити до системи охорони здоров’я додаткові ресурси, нам пропонують скорочення кількості медичних працівників для економії коштів. І це при тому, що горе-реформатори заявляють, що скорочення медиків не буде, про це в реформах не ідеться. Проте, кожна здоровомисляча людина, глянувши на ті рішення, які пропонуються до виконання, одразу побачить цей негативний наслідок. А сховане масове звільнення медичних працівників у словах про оптимізацію та реорганізацію лікарень.

Причиною таких дій є постійне бажання зекономити на благополуччі звичайних громадян. Замість того, щоб системно збільшувати фінансування медичної галузі, нам пропонують навпаки скоротити фінансування через скорочення кількості молодшого медичного персоналу.

За останні 20 років кількість таких співробітників зменшилась на 20 тис осіб. Половина від цієї цифри припадає на скорочення медсестер. І це ще точно не кінець. Попереду, якщо не прийняти жодних мір, нас, мабуть, очікує період ще більш масових скорочень. Чиновники завжди виправдовуються тим, що чисельність медсестер є завеликою. Проте, якщо проаналізувати – все навпаки. Зокрема, у 2014 році забезпеченість молодшими медичними працівниками по Україні становила 81%, а 2015 – 80% і ця тенденція тільки росте. Зміни не передбачають системних перетворень, а направлені виключно на те, аби лікарні працювали за зменшеним бюджетом. Це жодним чином не може позитивно відбитися на якості надання послуг,

Така ситуація негативно впливає на самих медичних працівників, оскільки зменшення кількості працівників означає автоматичне збільшення навантаження на тих медсестер, які залишаються працювати. Скорочення одних і перевантаження інших медпрацівників неминуче призведе до погіршення доступності та якості надання меддопомоги.

Більшість подібних псевдореформаторських ініціатив пояснюється тим, що в європейських країнах кількість медичних працівників є меншою. Проте, цифри, знову ж таки вказують на протилежне. В Польщі на 1000 осіб припадає 4-5 медсестри. В цій країні зараз активно б’ють на сполох через нестачу кадрів. Бо, наприклад, забезпеченість кадрами у Норвегії чи Англії – 10-12 медсестер на 1000 осіб. В Україні – на цю ж тисячу чоловік – 2-3 медсестри. А буде ще менше!

А що казати про якість робочих умов в тій же Польщі, де норми по кількості пацієнтів у 2-3 рази менші ніж в Україні. А всю документацію, яку ведуть медсестри, носять спеціальні кур’єри. Для України така ситуація є неймовірною. В нас простіше не працювати над тим, щоб покращувати робочі умови медичних працівників, а зменшувати кількість працівників та погіршувати умови праці тих, хто залишається.