Смертоносна любов Кабінету Міністрів до популізму.

Коли ані Міністри, ані Прем’єр не виконують свій прямий обов’язок, страждає кожен у державі. Якщо уряд розкидається нічим не підкріпленими обіцянками, криза настає в усіх сферах державної політики.

Привид ходить по Європі, привид … популізму. В цьому сенсі ми теж не відстаємо від сусідів по континенту. Можливо, в певних аспектах наші можновладці можуть навіть і дати фори своїм західним колегам. Вихвалятися чужими здобутками, маніпулювати цифрами та фактами, обливати брудом своїх опонентів, перекладати відповідальність на інших – все це давно опановано та успішно практикується в українському політикумі.

І здавалося б, скільки ж можна про це говорити, може, вже час прийняти це і змиритися? Адже ж роки збігають, і нічого не змінюється, а подекуди навіть погіршується. А я скажу вам, що допоки простий українець бачить таку чиновницьку непрофесійність, поки його обурюють вибрики заївшихся брехунів та казнокрадів з уряду, Україна, як держава, має шанс на існування.

Окремої уваги вартує вміння високопоставлених панів та пань з Міністерств, яке полягає в повсякчасному, барвистому та неймовірно гіперболізованому звітуванні. Тобто по суті, вони можуть взагалі нічого не робити, але активно імітувати бурхливу діяльність перед телекамерами.

Зі свіженького. 2% зросту ВВП, які Гройсман згадує при кожній можливості. Навіть якщо це і зовсім не доречно. Але ж це все одно, що отримати знижку в 5 доларів при купівлі теплоходу. В порівнянні з тими збитками, які понесли громадяни України через падіння курсу національної валюти, скорочення виробництва, відтоку інвестицій внаслідок активних бойових дій, 2-відсотковий ріст ВВП навіть непомітний. З ефективністю роботи теперішнього уряду нам знадобляться десятиліття для того, аби вийти на докризові показники.

Таку саму тактику обрала й в. о. Міністра охорони здоров’я Супрун. Вона завзято розказує на камери про економію коштів та проривні новації своєї недореформи. Але реальних дій – нуль. Тобто вона, як представниця виконавчої влади, абсолютна невдаха. А ще й лізе у сферу компетенції парламенту, законодавчої влади. Тож, допоки такі, як вона, будуть очолювати Міністерства, діла не буде.