Міністри приходять і йдуть, а народ залишається
Як би це не дратувало деяких впливових гравців на
геополітичній сцені Україна існує і вона незалежна. Попри численні намагання її
розчленити, захопити, проковтнути, знищити , ми тут і будуємо власну державу.
На жаль, поки не надто швидко і впевнено, проте стараємось. І
одною з найбільших перепон у нас на шляху є недовіра власним людям,
неспроможність обрати гідних керівників. На цьому українська державність
погоріла вже кілька разів, але чомусь уроки історії досі не було засвоєно.
Не раз і не два іноземці брали під контроль українські землі,
бо тут не було єдності і єдиного бачення майбутнього для цієї держави. І щоразу
це приводило Україну в нікуди.
Пройшли століття, и стали незалежними, але не самостійними.
Ми досі запрошуємо керувати нами американців, грузинів, поляків. Навіщо? Невже
нація, яка подарувала світові стільки талановитих умів не має власної еліти?
Вони, іноземні політики , точно не зацікавлені в тому, щоб Україна
стала на ноги. Це неодноразово демонструвала історія і підтверджує сьогодення.
Головною зброєю в руках іноземців завжди була апеляція до
нашої неоднорідності, різноманіття. Хтось ділив українців на українців росіян, хтось за мовною ознакою, інші за
релігійною. І щоразу, чомусь, ці насаджені згори ярлики, успішно резонували в
суспільстві і підхоплювалися населенням. Сьогодні очільниця МОЗу вирішили
поділити нас на прихильників і опонентів її реформи, монополізуючи своїм
недолугим проектом саме слово «реформа». Але це чергова спроба розділити
українців. Не більше не менше. Варто це розуміти.
Маніпулюючи соціологічними даними, громадською підтримкою та,
щонайгірше халатно виконуючи свою роботу, Супрун надовго не затримається в
уряді. І невдало розпочата нею реформа не втілиться у життя. Потім, комусь іншому
доведеться це розгрібати (сподіваюся, йому вдасться)
Проте найгірше – те, що ті ярлики, які вона намагається
насадити українцям залишаться. Люди все ще неприязно ставитимуться до всіх
лікарів тільки тому, що якась американка сказала, що вони заробляють на
медицині, все ще недовірятимуть їм і зневажатимуть. Молодь називатиме нас
противниками реформування, хоча можливо десь у глибині душі й розумітиме, що
такої реформи допустити не можна було і комусь треба було подати голос
здорового глузду. Але чи не буде пізно…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.