Для кого реформує систему охорони здоров’я МОЗ?

Профспілки, роботодавці, науковці вперше не залучені МОЗом до робочих груп щодо розробки актів з реформування медичної сфери

      Головне завдання медичної реформи – забезпечення громадян якісною медициною, а медичних працівників належними умовами праці. Для цього – Міністерство охорони здоров’я зобов’язане обговорювати всі свої ініціативи як з простими українцями, так і з медиками. Проте, ситуація кардинально відрізняється від ідеальної. МОЗ відхиляє всі спроби громадянського суспільства та працівників медичної сфери виправити хиби реформи, яку Міністерство намагається впровадити

Знаково, що вперше профспілки, роботодавці, науковці вперше не залучені МОЗом до робочих груп щодо розробки актів з реформування галузі. Натомість, МОЗ або повністю ігнорує, або лише на формальному рівні виконує процедуру погодження своїх ініціатив. Таким чином Міністерство блокує можливість долучатись до реформування галузі.

Такий стан справ є неприйнятним, порушує права працівників сфери охорони здоров’я. Більше того, наслідком ініціатив МОЗу є масове вивільнення медичних працівників. Згідно Конституції України, будь-яка реформа не може зменшувати наявні права працівників. Провокуючи звільнення медиків, МОЗ нехтує Конституцією України.

МОЗ мало переймається подальшою долею працівників медичної сфери, альтернативного працевлаштування ніхто не пропонує. З таким порушенням прав миритись не можна, незаконні дії МОЗу вже оскаржуються в українських судах.

Парадоксально, але МОЗ цілеспрямовано нехтує рішеннями судів, які скасовують несправедливі ініціативи МОЗу. Такий правовий нігілізм тільки підтверджує, що МОЗ свідомо «не чує» заклики та вимоги повернути реформування української медицини у справедливе русло.

Виникає очевидне запитання – для кого проводить реформу Міністрество? Для українського суспільства та медиків, чи для своїх забаганок. Зважаючи на неточності та помилки в законопроекті №6327, які зберігають можливість реалізації різних корупційних схем, МОЗ проводить реформу для збагачення чиновників.

Реформування системи охорони здоров’я першочергово має покращувати життя громадян України та медичних працівників. Бо їх вона стосується. Проте, протягом останніх років більшість ініціатив від МОЗу не враховують думки ні тих, ні інших. Сумнівність реформаторської стратегії підтверджується судовими рішеннями, які визнають протиправними ці ініціативи. Проте, чиновники настільки впевненні у собі, що не збираються виконувати їх, ще раз показуючи всім, що не про звичайних людей вони думають коли проводять свої «реформи».