Власник сторінки
Эксперт по вопросам региональной экономической интеграции
В результаті нерівних умов ведення бізнесу українські товаровиробники програють в боротьбі за конкурентоспроможність з європейськими виробниками.
Обравши європейський вектор економічної інтеграції України, влада призвела до технологічної деградації країни (у товарній структурі експорту 67,3% приходиться на експорт сировини). У 2014 році офіційний Київ підписав Угоду про асоціацію, створивши зону вільної торгівлі з Євросоюзом. З 2014 до 2016 року ЗВТ з ЄС діяла для України в односторонньому порядку. Угода між Євросоюзом і Україною про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі вступило в силу з 1 січня 2016 року.
В рамках зони вільної торгівлі Євросоюз ввів для України тарифні квоти на 36 видів продуктів, які Україна може продавати без мит тільки в обмежених обсягах. Після вичерпання квот вводяться відповідні ввізні мита. При частці ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарської продукції в 33,9%, ЄС з одного боку отримав в особі України черговий сировинний придаток, з іншого – надійно захистив свій внутрішній споживчий ринок.
Ще на початку квітня 2017 року поставки в ЄС на пільгових умовах завершилися по 6 групам товарів з 36. В цілому Україна повністю вичерпала квоти на безмитний експорт за такими групами товарів, як: мед, цукор, крупи та борошно, виноградний і яблучний соки, оброблені томати, кукурудза. Експортні квоти на безмитні поставки продовольства в ЄС настільки малі, що офіційний Київ вважає національним успіхом отримання права безмитного експорту зерна жовтої (кормової) кукурудзи в Кенії до 30 серпня 2017 року обсязі 363 тис тонн. Втім, це короткострокове явище не здатне викорінити експортні проблеми українських аграріїв.
Попри задекларовані перспективи росту економіки та платоспроможний споживчий ринок в 500 млн. європейців, прямі втрати України в експорті товарів на ринки ЄС становили 3,2 млрд. долл. Двосторонній товарооборот за цей період скоротився більш ніж на 15 млрд. долл. Стрімке скорочення обсягів експорту товарів з України свідчить про невідповідність технічним регламентам і стандартам Євросоюзу, а також низьку конкурентоспроможність. Саме про це і попереджували українців ще у 2013 році «Український вибір» та його лідер Віктор Медведчук. Що стосується внутрішньо-економічної підтримки бізнесу, то тут нашим товаровиробникам ще складніше конкурувати з налагодженими інструментами і механізмами фінансової підтримки в ЄС. Причин тому кілька.
По-перше, податкове навантаження. Після чергових змін до Податкового кодексу України, оподаткування суб'єктів господарської діяльності в нашій країні вище, ніж в сусідніх країнах Євросоюзу. Якщо в країнах ЄС існують галузеві дотаційні програми, прямі дотації з цільових фондів ЄС, бюджетні асигнування від Єврокомісії, то в Україні експортери змушені закладати в собівартість продукції нові тарифи на електроенергію і газ, враховувати додаткові транспортні витрати.
По-друге, доступ до фінансів. Україна – єдина країна в Європі, де система кредитування перебуває на такому відсталому рівні. Якщо в Україні облікова ставка НБУ становить 12,5%, а надання кредитів бізнесу стартує від 20-40% і вище, то в ЄС існує безліч механізмів, які дають можливість європейським виробникам користуватися фінансовими ресурсами. Ставки за кредитами в переважній більшості країн ЄС не перевищують кількох відсотків. Більш того, в ЄС існує безліч фондів і програм, які компенсують відсотки за залученими позиками, або ж компенсують половину взятого кредиту.
По-третє, технічна відсталість. Відсутність процесів модернізації та інноваційного розвитку призвели до того, що Україна стала значно відставати в технологічному плані від своїх міжнародних конкурентів. Відсутність інновацій призводить до морального та фізичного зносу основних фондів, а також до енергозатратності виробництва. Все це призводить до того, що вироблена в Україні продукція не відповідає технічним регламентам і стандартам ЄС, а також вимогам ветеринарного, санітарного та фітосанітарного контролю.
В результаті нерівних умов ведення бізнесу українські товаровиробники програють в боротьбі за конкурентоспроможність з європейськими виробниками і змушені закривати мізерні квоти експортом сировинної спрямованості. Окрім цього, наша країна ризикує вже після 11 червня 2017 року понести втрати серед молодих висококваліфікованих спеціалістів, що у свою чергу ще більше поглиблює існуючі проблеми в країні.
В даній ситуації керівництву України потрібно в першу чергу створити механізми модернізації та інноваційного розвитку економіки України. Країні вже давно пора запровадити механізми та інструменти вільних економічних зон, територій з особливим режимом інвестиційної та інноваційної діяльності. Також необхідно створити загальнонаціональні спеціалізовані фонди з підтримки інновацій. Тільки в цих умовах Україна отримає нові імпульси по відновленню економіки, а також механізми сталого розвитку на довгострокову перспективу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.