Таємна дипломатія подвійного громадянства

Питання надання подвійного громадянства

Президент України Порошенко та Премʼєр-міністр Угорщини Орбан в кулуарах зʼїзду Європейської народної партії на Мальті обговорили питання надання подвійного громадянства для етнічних угорців, які живуть в Україні, та підписання відповідної угоди. Про це декілька днів тому повідомила угорська преса, інформацію підхопили українські ЗМІ. У відповідь Президент Порошенко промовчав, хоча на фотографії під час зустрічі по змовницьки примружується і виглядає дуже задоволеним. Невже домовились?

Агов, Генеральна прокуратура, де ви! Вже відкрито справу про державну зраду чи посягання на конституційний лад в Україні? Ні? Угорці збрехали? Тоді так і скажіть – ні, неправда, ми це не обговорювали, пане Орбан, підтвердіть, що говорили виключно про безвіз і просили грошей на дороги в Закарпатті. Не кажете? Тоді правда? Але чому тоді подвійне громадянство лише угорцям? Чим вони кращі за українських громадян польського чи румунського походження? Чи російськомовних українців, які за зброєю в руках захищають Батьківщину і для етнічних угорців, і поляків, і румун… Зрештою – а чим якась етнічна група краща за етнічних українців, як тих, хто живуть в Україні, так і тих, хто змушений з неї емігрувати через керівництво, яке не спроможне створити умови для нормального життя на Батьківщині?

Але президент очевидно промовчить, Генпрокуратура далі братиметься лише за політично вмотивовані справи, а українці на подібні речі вже взагалі не реагують. Звикли до того, що наш президент тут каже, тут не каже, тут грозить кулаком перед камерами, а потім тихенько дзвонить туди, куди годину тому публічно прокльони посилав… Бо послідовний?

Невже керівник країни не розуміє, як така “послідовність”, такі подвійні стандарти, таке жебрацтво і відсутність позиції впливає на сприйняття нашої держави у світі? Невже він ще не наївся цього безкінечного піару, який рано чи пізно повертається черговим послабленням міжнародних позицій країни?

Невже президент не розуміє, що спочатку треба провести національну дисусію з такого важливого питання, як подвійне громадянство? Агов, українці, які вже виїхали, готуються виїхати чи все таки ще вірять в свою країну – що ви думаєте? Потрібно нам подвійне громадянство чи ні? Хоча для чого робити таку дискусію – позиція українців і так зрозуміла. Українці не хочуть бути бидлом, яких заганяють у стійло і кажуть – ось твоє місце! І не пробуй навіть вирватися – у нас стільки правоохоронних, силових, каральних та інших органів, що покарати зможемо. Будувати, розвивати, покращувати ми не вміємо, а от карати – можемо. У результаті не залишаючи українцям іншого вибору, ніж мігрувати тим, хто може, і мріяти про міграцію тим, хто не у стані виїхати. А тим з них, хто хочуть зберегти попри все український  паспорт, вказують – ні, віддай, бо начальник не хоче, щоб ви зберегли ниточку, яка вас з”єднує з Батьківщиною...

А якщо серйозно – українцям треба вже нарешті перестати мовчати щодо того, що нинішня влада робить з країною. Нам потрібні мир і свобода. Наша влада не володіє країною як поміщик кріпаками. Вона не здатна провести реформи, не здатна зберегти територіальну цілісність, врегулювати конфлікт з РФ – нехай тоді іде, а не ускладнює життя українців з кожним днем все більше.

Врегулювання питання подвійного громадянства має базуватися на повазі держави до свого громадянина. Громадянин – господар цієї країни – сам має вирішувати питання чи потрібен йому який додатковий паспорт чи ні, чи зручно йому жити в цій країні чи краще в іншій. Заборона і переслідування за подвійне громадянство – це пережиток минулого, елемент тоталітарної держави. Як і таємна дипломатія, коли суспільству говорять одне, а на переговорах з іноземною державою – зовсім інше.

Чи Вам про це не доповідали, Петре Олексійовичу?