Не сотвори собі кумира

- знаю, але є ті, ким я захоплююсь щиро. Як, наприклад, ІВАН МАЗЕПА

***
Меценат #1 свого часу в світі. Блискучий менеджер, що вмів знайти кожній людині правильне місце. Полководець від Бога і переговорник такого рівня, що би в наш час живучи переконав би Путіна, що Ростов - це Україна.

Про його подвиги (на всіх фронтах) писали поеми Джордж Байрон і Рене Мартель. В Парижі на Шамзелізе-авеню і авеню Монтень особливий делікатес - свинна вирізка a la Mazepa.

В нього позичали гроші тодішні олігархи. В нього закохувалися найкрасивіші жінки епохи. Йому присягали на вірність найсильніші командири. Від щирого серця. Бо він воістину мав те, що греки називали χάρισμα. Харизма. Помазання.

Він справді був помазанником Божим, якому Всевишній дав безліч талантів, і силу волі потужно з того реалізувати свої задуми.

***
Серед усіх інших заслуг саме гетьман Мазепа є батьком шедеврального українського бароко. Особливо люблю дзвіницю Софії в Києві. Мрію про відбудову іншого шедевру Мазепи у нашій столиці - Микільського Військового Собору. Де бійці, котрі їдуть на фронт, присягатимуть на вірність Україні. Рівно рік тому вперше в житті відвідав Мгар на Полтавщині. Тут у монастирі Мазепа молився за вільну і потужну Україну.

А я молився за те, що б Україна мала такого президента-гетьмана, який зможе реалізувати цю мрію Івана Степановича. Президента, який підніме Україну з колін і стане її Батьком-отаманом. Такого, як Мазепа.

Здається, я знаю його прізвище.

Андрій Лозовий,

Народний депутат України,

Заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка