Все частіше в українському суспільстві звучать претензії до якості та професіональних навиків народних обранців та їхніх помічників, нібито державні службовці не законодавчою діяльністю займаються.
А махінаціями в лавах Верховної Ради, зокрема: за гроші продають «корочки»
посвідчень, організовують сепаратистські заходи і все це завдяки непотизму та
корупційним зв’язкам.
Тож, давайте проаналізуємо, яка зараз ситуація з помічниками та слугами
народу.
Нині у Верховній Раді України працює 4 194 помічники-консультанти народних
депутатів України. Робота 1 269 осіб оплачується з державного бюджету, а 2 925
працює на громадських засадах. Кожен народний депутат України щомісячно отримує
20 тисяч гривень (240 тис. грн. на рік) на оплату праці
помічників-консультантів. Загальна стаття витрат на кожен місяць становить 8
мільйонів 880 тисяч гривень, а в межах року – близько 107 мільйонів гривень.
Депутат самостійно визначає помічників-консультантів та їх статус: штатні чи на
громадських засадах. У середньому, на одного депутата Верховної Ради України
припадає 3 оплачуваних помічника та 7 «волонтерів». Враховуючи їхню кількість,
середня місячна заробітна платня може складати 6 тисяч 660 гривень. Згідно
чинного законодавства народний депутат України може мати до 31
помічника-консультанта. Вони працюють за строковим договором, сумісництвом або
на громадських засадах. Помічником-консультантом народного депутата України має
право бути лише громадян України, який має середню спеціальну або вищу освіту
та вільно володіє державною мовою. На чотирьох помічників-консультантів
народних депутатів України поширюється Закон України «Про державну службу в
Україні». Їм може бути присвоєно до сьомого рангу четвертої категорії посад. Ці
особи закріплюються за Апаратом Верховної Ради України або виконавчих апаратів
органів місцевого самоврядування.
Перейдемо від офіційних даних до фактів того, що насправді відбувається в кулуарах
законодавчого органу країни.
В засобах масової інформації все частіше рясніють заголовки про те, як
помічник когось з народних депутатів потрапив у халепу та зіпсував репутацію
своєму шефу, але такі випадки аж ніяк не вчать слуг народу розуму та
обачливості.
Недавно Службою безпеки України і Генеральною прокуратурою України
було затримано декількох осіб, у тому
числі помічників народних депутатів України, за підривну діяльність в інтересах
Росії – організацію проплачених мітингів, «круглих столів» і навіть реєстрацію
законопроектів. Зокрема, йдеться про Закон «Про забезпечення державної
підтримки заходів з розвитку, популяризації та захисту російської мови, інших
мов національних меншин в Україні», який був поданий народним депутатом Євгеном
Балицьким, та інші заходи з інформаційної підтримки потрібних Кремлю ідей.
Серед організацій, які інформаційно підтримують Росію це: «Громадська рада Дніпропетровщини», «Соціальне
Запоріжжя», «Одеса за порто-франко», «Харківська Слобожанщина». Серед
організаторів – колишній активіст «Українського вибору» Павло Золотарьов,
помічник колишнього міністра освіти Дмитра Табачника Антон Кузьменко, а також
громадяни Олег Заріцький, Владислав Дулапчій, керівник громадської організації «Донбаське
земляцтво Києва» Андрій Будяк, помічники депутатів Юрій Житомирський і Христина
Меніович, а також Ганна Волобуєва, голова секретаріату організації «Депутатське
об'єднання з реформування податкового, митного та земельного законодавства
України».
Попри те, що російсько-українська війна триває третій рік, тільки останнім
часом СБУ почала викривати п’яту колонну в Парламенті України. І ця робота потребує системного характеру,
щоб не просто знайшли, показали і забули, а винні були покарані і більш ніхто з
народних депутатів та їхніх помічників не думав пропагувати ідеї про роз`єднання України.
Окрім, відвертих сепаратистів, які сидять в Парламенті можна відслідкувати
звичне явище для України, як непотизм. Про сімейні узи і клановості в українській політиці
голосно заговорили за часів Президента Ющенка. Коли серед його "любих
друзів" до влади прийшло чимало кумів і родичів. Можливо, і застопорилися
реформи Віктора Андрійовича тому, що, як то кажуть, кум і хороший хлопець - не
професія. При Вікторі Януковичі родинні зв'язки в політиці теж віталися. Тут
вже у владу безпосередньо пішли сини. Молодший президентський син Віктор
Вікторович пройшов за партійним списком Партії регіонів. Так в Раду потрапив
син Азарова Олексій і син Пшонки Артем. Не інакше спадковість встановлювати
збиралися. На жаль, і при новій владі тенденція збереглася. До 8 скликання потрапили і подружжя Луценків. Також у
Верховній Раді засідає син Президента Порошенко Олексій. Але найбільше в новій
Раді вже не кумів чи синів, а братів. Наприклад, практично всю Закарпатську
область представляє одна сім'я - Балоги.
А серед лідерів за кількістю помічників виявився народний депутат з групи
"Воля народу", Михайло Ланьо. Він є абсолютним рекордсменом за
кількістю помічників, яких налічує 28 осіб, серед яких є двоє
власних дітей – Михайло та Павла - Ніколетта.
І це не єдиний приклад, як у Верховній Раді прижились родинні пари та
подібні «законотворці».
В контексті обговорюваної теми звернімо увагу на той
факт, що в 2012 році на телеканалі «1+1» була оприлюднена інформація з
підробленими документами від органів державної влади, які стали масовим явищем
для України, однак, до цих пір винних не покарано. Без проблем можна було тоді
і можна зараз скористатися даними послугами. Посвідчення співробітника МВС.
Вартість $ 195, включаючи доставку по СНД. Термін виготовлення 2-5 днів. Посвідчення
помічника народного депутата. Термін оформлення - 1-2 дні. Ціна - до $ 200.
Посвідчення Адміністрації Президента України. Якісна підробка посвідчень
Адміністрації президента України та спецталонів Адміністрації. Дозволяє
безперешкодний проїзд по всій території України, можна використовувати при
носінні незареєстрованої зброї. Дозвіл на спецсигнали. Дозвіл на установку
мигалок з проведенням, з усіма документами. Дозвіл видається на чотирирічний
термін. Термін оформлення - два-три тижні. Вартість - $ 1599. І різного роду
пропозиціями славиться Інтернет.
З наведених прикладів складається враження, що цей запит і формують ті самі
чиновники, які потім забезпечують пропозицію. А щодо покарання, то відомо, що у
вітчизняному Кримінальному кодексі є
стаття за використання завідомо підробленого документів. Нею передбачене
покарання у вигляді штрафу чи арешту до 6 місяців. Але розслідування такої
справи коштуватиме бюджету до 50-70 тисяч гривень, і це без проведення
експертиз і т.п. В загальному може "потягти" більше 100 тисяч грн. Більш
за все хвилює, що запит на посвідчення і різноманітні дозволи вже
передбачає правопорушення. Скільки ж збирається порушувати водій, якому вигідно
придбавати "індульгенцію" за півтори-дві тисячі доларів при
середньому штрафі у 300-400 грн? З якою швидкістю і в якому стані він їздитиме?
Органи внутрішніх справ, як правило, раніше не бралися за такі розслідування.
Можливо, після розпочатої реформи правоохоронних органів, силовики візьмуться
за масову перевірку власників «ксив» та покарають негідників? Це питання часу
та політичної волі.
Підводячи підсумки, хотілось би порадити суспільству зайнятися громадським
розглядом кандидатур на посаду помічника народного депутата. Сам механізм має
бути вироблений за участю експертного та громадського середовища і повинен
відповідати віковому, освітньому, майновому цензу. В законодавчому полі існують вимоги до кандидатів
на посаду помічника народного депутата, однак, вони розпливчаті і до того ж не передбачають
чіткого покарання. При цьому часто такі «вимоги» слугують формальністю, які
можна обійти і своїх родичів «просунути» у ВРУ. Завдяки прозорому відкритому
конкурсу вдасться унеможливити потрапляння до Верховної Ради непрофесіоналів та
розкольників, а рівень довіри громадян до народних обранців підвищиться.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.