Программа антилиберальных экономических реформ: как сделать Украину великой

18 февраля 2017, 23:50
0
185

Новый курс для забытого человека

  • Вступ
  • У сучасному світі будь-який політичний рух слід оцінювати, перш за все, виходячи з його економічної програми. Встановлення контролю та утримання ринків збуту – обов'язкова умова виживання нації і збереження державного суверенітету.
  • Соціал-демократичний курс в економіці – це посилення корисного (раціонального) державного регулювання господарських відносин (у промисловій, валютній, грошово-кредитній, ціновій, податковій, зовнішньоекономічній, інвестиційній сферах) та вимушений захист національного товаровиробника, створення інноваційно орієнтованих великих господарських об'єднань при індикативному плануванні макроекономічних процесів. Лише за такого підходу буде забезпечуватися розподіл додаткової вартості на благо розвитку суверенної економіки і всього народу. Важливо розуміти, що в соціал-демократичній доктрині все ще існують серйозні викривлення, коли національний продукт перерозподіляється соціально пасивним громадянам (за винятком пенсіонерів та інвалідів), що порушує фундаментальний принцип справедливості і є актом соціально-економічного геноциду нації. Тому додаткова підтримка повинна надаватися людям праці та найбільш активним (креативним) підприємцям. 
  • Варто відзначити, що консервативна економічна політика національної спрямованості має велику історію успіху. Саме їй завдячують економічним дивом Китай і «Азійські тигри» (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Малайзія, Індонезія). Країни-лідери ЄС також активно здійснюють підтримку національного товаровиробника і лобіюють його інтереси за кордоном, займаючись макроекономічним плануванням. Для США ця політика також не чужа: саме державному регулюванню Америка зобов'язана своєю величчю, а Новий курс Рузвельта і План Трампа – суто соціал-демократичні курси. По суті ми маємо справу з новою формою економічної політики – симбіозом кращих інструментів соціалістичної і капіталістичної доктрин: плановості та приватної ініціативи. А з курсу історії відомо, що нова (досконала) система завжди «перемагає» стару (менш досконалу). 
  • Для розуміння сутності соціал-демократичної доктрини в економіці варто згадати про лібералізм, як протилежний соціал-демократичному курс, що передбачає заперечення (визнання шкідливим) державного і громадського інтересу, патріотизму (або підпорядкування його політтехнологічних цілям), відсутність державного регулювання економіки (за винятком охорони права власності та антимонопольного регулювання з метою захисту майна монополістів). Проголошення свободи ділових відносин на практиці майже завжди призводить до того, що ринки монополізуються і корпорації набувають прав нових регуляторів. Реалізація цієї доктрини найбільш болісно позначається на нерозвинених державах, в яких завжди призводить до валютного голоду (стиснення грошової маси, недоступності кредиту), кричуще несправедливого розподілу національного багатства, знищення передової промисловості, науки і освіти, звуження сфери соціального забезпечення, але в той же час процвітають імпортери, банкіри та інші фінансові спекулянти, активно здійснюється експорт сировини. В кращому випадку (за сприятливої зовнішньої кон'юнктури) має місце розвиток традиційних галузей економіки. Як наслідок, відбувається відтік капіталу, поглиблення офшорізаціі і т.д. Відсутні приклади, коли монетаристский курс вивів державу з кризи. Іншими словами, монетаристської доктрина – це модель, при реалізації якої принципово неможливе динамічне економічне зростання. Більше того, це інструмент контролю за розвитком країн, який використовується міжнародними фінансовими інституціями.
  • Соціал-демократ повинен чітко розуміти основне правило, що експортуючи ресурси, він продає країну.
  • Українці мають уяснити для себе, що доведеться зробити вибір: або дешевий імпорт і бідна сировинна країна, або наполеглива праця і розвиток власного виробництва; або дешеві смартфони і порожній бюджет, або протекціонізм і важка праця, але нормальне фінансування шкіл, лікарень, дорожнього будівництва та культури. Для соціал-демократів українець – не споживач, а творець і ми розуміємо, що тільки розвиток вітчизняного реального сектору забезпечить нормальне життя для науки, освіти та культури. 
  • Для успіху соціал-деократичного курсу далеко не достатньо правильної ідеології і конкретної програми, надзвичайно важливими є компетентні і глибоко ідейні кадри, які зможуть їх реалізувати. Адже саме відданість ідеалам дає людині силу протистояти спокусі корупції. Дане завдання є набагато складнішим, ніж може здатися на перший погляд, оскільки чиновники (всіх ланок публічної служби), абсолютна більшість експертів і редакторів ЗМІ є вихованцями і часто мимовільними провідниками помилкової ліберальної ідеології. Тому будуть спроби саботажу. Вирішення цього завдання лежить не тільки в управлінській, але скоріше в освітній та просвітницької площинах.
  • Реалізація
  • Соціал-демократичний курс в економіці передбачає повну зміну інструментарію державної економічної політики для забезпечення виходу з кризи шляхом активного впровадження інновацій нового технологічного укладу. Саме в періоди зміни технологічних укладів у країнах, що розвиваються, з'являються можливості для швидкого спрямування ресурсів в розвиток сучасних виробництв (з причини відсутності їх надмірної концентрації в традиційних галузях) і здійснення «економічного дива». Для цього мають бути наявні дві складові. По-перше, це система цільового кредитування підприємницької діяльності, щоб суб'єкти господарювання могли залучити фінанси для модернізації, зміни профілю діяльності, зростання виробництва. По-друге, сталий економічний і соціальний розвитку можливо забезпечити лише за умови існування суверенної промисловості та науково-освітньої сфери (на передовій технологічній основі). Дана мета може бути досягнута при системній роботі держави, підприємців над реалізацією цього курсу та впровадженні механізму довгострокового планування економічного розвитку.
  • Таким чином, слід визначити ключові заходи, спрямовані на впровадження та реалізацію програми модернізації та розвитку економіки України на основі передових технологій, а саме:
  • - Розробка і реалізація цільової державної програми модернізації і прискореного розвитку економіки на основі нового технологічного укладу, яка повинна включати: пріоритетні напрями розвитку (розвиток біотехнологій, генної інженерії з метою боротьби зі старінням і створенням надлюдини; розвиток робототехніки у військовій і цивільній сферах; створення ємних акумуляторів і дешевих джерел електричної енергії (термоядерний синтез); створення високошвидкісних транспортних систем (авіабудування, залізниця), плани імпортозаміщення та імпорту критичних технологій, засоби реалізації політики захисту національного виробника, зокрема шляхом проведення державних закупівель;
  • - Встановлення високих мит на експорт неперероблених сировинних ресурсів. Також необхідно заборонити імпорт продукції, аналоги якої виробляються в Україні, за рахунок публічних коштів (бюджетних і позабюджетних), а також підприємствами, які користуються податковими пільгами або іншими видами державної допомоги;
  • - Реалізувати систему заходів, які забезпечать різкий підйом інноваційної активності, творчої самореалізації громадян, а також розширити діяльність мережі венчурних фондів, бізнес-інкубаторів, інжинірингових компаній, інноваційних підприємств, орієнтованих на практичну реалізацію науково-технічного потенціалу;
  • - Підвищити податкове навантаження на сировинні та традиційні галузі економіки (видобуток корисних копалин, (не інноваційне) будівництво, ведення сільського господарства), і одночасно знизити податки для підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, особливо в пріоритетних галузях національної економіки. Надавати новоствореним малим підприємствам річні податкові канікули;
  • - Перенести податкове навантаження зі сфери виробництва на сферу споживання шляхом відмови від податку на нерозділений прибуток, а також впровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. При цьому, роботодавець не буде виступати податковим агентом працівників. Всі громадяни зобов'язані подати річну декларацію про доходи та майно, самостійно сплачуючи податок на доходи фізичних осіб, єсв, військовий збір. Одночасно повинна бути впроваджена система відрахувань з бази оподаткування (проведення побутового ремонту, виховання дітей і т.д.) і встановлення мінімального неоподатковуваного доходу;
  • - Націоналізація стратегічно важливих галузей національної економіки (природних монополій); жорсткий контроль тарифної політики постачальників енергетичних ресурсів з метою забезпечення мінімального рівня цін, мінімізації витрат у собівартості продукції;
  • - Розвиток національних промислових гігантів, бажано, щоб у кожній пріоритетній галузі економіки (при активній державній підтримці на початковому етапі), які будуть конкурентоспроможними на зовнішніх ринках;
  • - Галузь сільського господарства повинна бути спрямована на повне забезпечення потреб внутрішнього ринку в сільськогосподарській продукції. При цьому, потрібно розробити і впровадити програму компенсації державою відсотків по кредитах на покупку вітчизняних сільськогосподарський машин, а також заборонити експорт сільськогосподарської продукції у вигляді сировини з метою стимулювання виробництва в Україні готових товарів;
  • - Впровадити нову багаторівневу системи управління економічним розвитком, в якій: - місцеві органи влади забезпують створення інфраструктури інноваційної діяльності, розробляють і впроваджують плани створення нових виробництв; - громадські організації та засоби масової інформації (за підтримки держави) популяризують масову науково-технічну творчість, пропагують дух винахідництва, праця вчених та інженерів; - господарські об'єднання, інші об'єднання суб'єктів господарювання беруть участь у реалізації цільових державних програм і визначенні планів перспективних досліджень, координують діяльність суб'єктів господарювання для їх залучення в інноваційний процес; - уряд, насамперед, забезпечує проведення ефективної антимонопольної та цінової політики, затверджує та реалізує програми і плани соціально-економічного розвитку; - державні наукові та освітні установи спільно здійснюють планування фундаментальних і прикладних досліджень, науково-технічне і соціально-економічне прогнозування. Доцільно впровадити проектний метод оцінки якості роботи топ-чиновників і органів державної влади та місцевого самоврядування (заходами відповідальності за незадовільні показники виступатимуть дисциплінарні стягнення);
  • - Затвердження списку стратегічно і соціально важливих підприємств: щодо перших слід заборонити їх придбання нерезидентами або закриття (природні монополії), а щодо других – закриття (системні банки, містоутворюючі підприємства);
  • - Покласти на міністерство економічного розвитку і торгівлі функцію з моніторингу діяльності підприємств для збору, аналізу, узагальнення повної поточної і перспективної інформації про стан вітчизняних підприємств. При цьому, зобов'язати всіх підприємців подавати розгорнуту звітність для оцінки не тільки поточного стану справ, але й перспектив розвитку за різними показниками;
  • - Підняти загальний рівень корпоративної культури на підприємствах усіх форм власності шляхом встановлення жорстких заходів кримінальної, адміністративної відповідальності для: власників (акціонерів) - за приховування прибутків і активів, фіктивні операції, зловмисне банкрутство, рейдерство (в разі їх прямого втручання у діяльність підприємства або розпорядження правами власності на шкоду інтересам підприємства); менеджерів - за негативні наслідки прийнятих рішень; для працівників - за порушення технічних норм, виробничої дисципліни.
  • - Закріпити в законах, які регулюють діяльність господарських товариств, право трудового колективу на створення своїх колегіальних органів, уповноважених обирати представників до органів управління організацією з метою захисту прав і законних інтересів трудового колективу при прийнятті організаційних і господарських рішень;
  •  - Закріпити в законодавстві про банкрутство право трудового колективу взяти на себе відповідальність за управління підприємством (шляхом реорганізації його в народне підприємство з реструктуризацією зобов'язань) в якості заходу щодо його оздоровлення, якщо іншими способами неможливо запобігти ліквідації і скороченню працівників.
  • Фінансова система України не забезпечує інвестування в розвиток українського бізнесу. Висока облікова ставка і скорочення грошової пропозиції призводять до валютного голоду серед підприємців, на тлі цього активно здійснюються маніпуляції ринком шляхом валютних атак (при використанні інсайдерської інформації), внаслідок чого збагачуються спекулянти та втрачають будь-яку мотивацію до фінансування реального сектору економіки. 
  • Однією з причин залежності від міжнародних кредиторів є те, що Україна законодавчо відмовилася від використання власних емісійних ресурсів для вирішення загальнодержавних проблем, тим самим відмовившись від частини державного суверенітету. Приписи ст. 54 Закону України «Про Національний банк України» забороняють надання кредитів державі. Тобто, НБУ не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває в державній власності, на фінансування витрат державного бюджету. Також НБУ не має права купувати на первинному ринку цінні папери, емітовані КМУ, державною установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває в державній власності. Але світова практика свідчить про зворотне (емісійне фінансування урядів дозволене без обмежень в Японії, Франції, КНР, Норвегії, з певними обмеженнями - в Великобританії, Італії, Іспанії, ФРН, Нідерландах, Швеції).
  • Необхідно істотно підвищити рівень монетизації економіки, розширити можливості кредитування, змінивши підхід до рефінансування банків, а саме: здійснювати непряме (кредит під заставу платоспроможних підприємств) і пряме регулювання ринку (співфінансування державних програм, надання кредитів під державні гарантії), купувати державні боргові зобов'язання НБУ. Кредитування бізнесу має здійснюватися на підставі цільових державних програм економічного розвитку, а державні банки складуть основу системи довгострокового дешевого кредитування.
  • Отже, з метою стабілізації курсу гривні і валютного ринку, деофшоризації і припинення незаконного вивезення капіталу, створення суверенної системи кредитування зростання виробництва та інвестицій необхідно вжити наступні основні заходи:
  • - Заборонити використовувати фінанси, отримані в порядку пільгового рефінансування, на спекулятивні операції, у тому числі купівлю валюти за відсутності імпортних контрактів; забезпечити цільове використання кредитів НБУ за допомогою відповідних норм банківського нагляду;
  • - Вжити термінових заходів з підтримки поточної ліквідності банків (зниження нормативів);
  • - Закріпити в ст. 54 Закону України «Про Національний банк України» право НБУ надавати кредити державі, купувати на первинному ринку цінні папери, емітовані КМУ, державною установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває в державній власності; обмежити гарантії невтручання в діяльність НБУ, встановити більш високі професійні вимоги до посадових осіб НБУ;
  • - До основних функцій НБУ віднести: забезпечення цінової стабільності, створення умов для економічного зростання, збільшення інвестицій та зайнятості, зменшення розміру зовнішнього боргу України;
  • - Вжити комплекс заходів, спрямованих на підвищення довіри до гривні (прогноз щодо курсу в середньостроковій перспективі; інформаційна кампанія);
  • - Заборонити видачу банками кредитів в іноземній валюті;
  • - Обмежити обіг іноземної валюти в готівковій формі; популяризувати банківське золото як форму довгострокового збереження заощаджень громадян;
  • - Передбачити обов'язкове резервування коштів при валютообмінних та транскордонних операціях юридичних осіб з подальшим їх заліком при завершенні легальних поточних операцій;
  • - Передбачити в законодавстві про акціонерні товариства обов'язкове первинне розміщення акцій українських емітентів на вітчизняних біржах;
  • - Рекомендувати господарюючим суб'єктам переходити на розрахунки в гривні за експортовані та імпортовані товари і послуги; розробити спеціальний порядок виділення гривневих кредитів державам-імпортерам української продукції для підтримки товарообігу;
  • - Розвивати механізми кредитування і страхування експортно-кредитних операцій;
  • - Не надавати державні гарантії за вкладами фізичних осіб в іноземній валюті;
  • - Для забезпечення стабільних умов кредитування і обмеження банківських зловживань нормативно заборонити комерційним банкам переглядати умови кредитних угод в односторонньому порядку;
  • - Змінити стандарти оцінки вартості застав, використовуючи середньозважені ринкові ціни середньострокового періоду та обмежити застосування маржинальних вимог;
  • - Перейти до фіксованого курсу національної валюти - заздалегідь фіксувати межі коливань курсу, що підтримуються тривалий час;
  • - Визначити повний перелік офшорів; денонсувати угоди про уникнення подвійного оподаткування з усіма офшорами, в тому числі транзитними;
  • - Законодавчо заборонити переведення активів в офшорні юрисдикції, з якими не укладені угоди про обмін податковою інформацією;
  • - Ввести дозвільний порядок офшорних операцій для підприємств, часткою в яких володіє держава або територіальна громада;
  • - Суттєво підвищити юридичну відповідальність за незаконне вивезення капіталу з України (у формі удаваних зовнішньоторговельних і кредитних операцій, сплати підвищених відсотків за іноземними кредитами);
  • - Сформувати «чорний список» зарубіжних банків, які беруть участь у схемах з виведення капіталу українськими компаніями і банками, та відносити операції з ними до сумнівних;
  • - Відшкодовувати ПДВ експортерам тільки після надходження експортної виручки;
  • - Встановити щодо офшорних компаній, які належать українським резидентам, вимоги з дотримання українського законодавства щодо надання інформації про учасників компанії, розкривати податкову інформацію для цілей оподаткування в Україні усіх доходів, одержаних від національних джерел;
  • - Знизити облікову ставку НБУ для забезпечення доступності кредитних ресурсів;
  • - Обумовити низьковідсоткові кредити бізнесу його зустрічними зобов'язаннями перед державою з виробництва продукції (або надання послуг) у певному обсязі у визначені терміни за визначеними цінами;
  • - Розгорнути спеціальні антикризові цільові кредитні лінії на відновлення ділової активності, розширення і модернізацію виробництва на принципах цільового кредитування конкретних проектів без перерахування грошей на рахунок позичальника;
  • - Для виробничих підприємств, збут продукції яких гарантований експортними контрактами, держзамовленням, договорами з внутрішніми споживачами і торговими мережами, необхідно розгорнути цільове кредитування (до 5% річних) через державні банки з жорстким контролем за цільовим використанням грошей виключно на виробничі потреби;
  • - Надання НБУ уповноваженим банкам цільових кредитних ліній на реалізацію державної програми імпортозаміщення, лізингу вітчизняної техніки. Також пільгові кредитні лінії повинні надаватися малому бізнесу, фермерам. 
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Украина,экономика,социалисты,реформы,либерализм,программа развития,монетарна політика,экономический кризис
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.