Як Найєм допомагає ГПУ зберегти повноваження

Дуже часто пік громадсько-політичної активності багатьох діячів в нашій країні припадає на той етап того чи іншого процесу, коли виправити ситуацію вже неможливо.

 Політики, експерти й громадські активісти звикли бити в набат не тоді, коли є час і можливості реально вирішувати проблеми, а тоді, коли проблема набуває найбільшого резонансу і тим самим створює кращі умови для піару.

Така ситуація склалася і довкола перипетій щодо повноважності окремих членів Конкурсної комісії з обрання керівництва Державного бюро розслідувань. На сьогодні загальновідомим став факт відсутності у двох з дев’яти членів комісії вищої юридичної освіти, що є прямим порушення закону про ДБР. Мова йде про делегованого Кабміном радника міністра внутрішніх справ Івана Стойка та представника від парламенту, народного депутата від фракції «Батьківщина» Владислава Бухарєва.

Народний депутат від БПП Мустафа Найєм 24 січня цього року подав до Генпрокуратури скаргу на предмет порушення закону при формуванні складу комісії. Однак через відсутність реакції вже 2 лютого звернувся до Печерського райсуду Києва зі скаргою на ГПУ та з вимогою зобов'язати її почати відповідне кримінальне провадження. Зокрема, нардеп вимагає притягнути до відповідальності членів парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, які делегували Бухарєва до конкурсної комісії. В якості доказу порушення з боку депутатів він навіть опублікував стенограму відповідного засідання комітету, члени якого буцімто знали про відсутність вищої освіти в Бухарєва, але проігнорували вимоги законодавства.

Наводячи свої аргументи і звинувачуючи профільний комітет Верховної Ради, Найєм, щоправда, оминає увагою суттєвий момент: голосування за поставу про призначення членами конкурсної комісії трьох представників від парламенту відбулося в кінці березня 2016 року, тобто майже рік тому. Відповідно вже близько року комісія працює в штатному режимі, провівши на даний момент більше половини конкурсних процедур та відсіявши більш як 60 кандидатів на керівні посади в ДБР. Якщо зараз змінювати склад комісії (чого вимагає Найєм), всі конкурсні процедури треба розпочинати спочатку, а це означає, що ДБР в жодному разі не буде сформоване у визначені законодавством строки – в листопаді 2017 року. Рік часу буде втрачено.

Цікаво, що під час відповідного голосування у Верховній Раді Мустафа Найєм утримався, тобто принаймні підозри про порушення були вже тоді. Звідси й питання: чому ніхто не подавав скарг до ГПУ та не позивався до суду рік тому? Адже якби двох членів комісії, котрі не відповідають вимогам законодавства, змінили відразу, це б ніяк не зашкодило вчасно створити Державне бюро розслідувань. Натомість все робиться тільки зараз, коли зміна комісії невідворотно загальмує формування ДБР і тим самим автоматично залишить за Генпрокуратурою функцію досудового розслідування на невизначений термін. Тож виходить парадокс: на словах критикуючи ГПУ, на ділі критики лише допомагають їй утримувати вплив і повноваження.