Рівноправність жінок та чоловіків - це закон.

Як законодавство України забезпечує ґендерну рівність своїми жителям і чи забезпечує взагалі?

Аналізуючи сучасне діюче законодавство України на рахунок ґендерної політики слід зазначити, що так, дійсно держава забезпечує чітку і відкриту ґендерну рівність і ґендерну політику для всіх своїх громадян. Насамперед це Головний Закон України і Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Розглянемо ці закони детальніше.

 Головний Закон України – Конституція України в статтях 3, 21, 23, 24 гарантує всім членам суспільства рівні права і обов’язки. На сам перед там чітко вказано, що всі члени суспільства незалежно від статі, релігійних переконань і іншого маю повністю одинакові права в суспільстві. Стаття 24 чітко пише, що жінка ніяким чином не може бути обмежена в правах в порівняні з чоловіком ні в праві на працю, ні в праві на оплату праці, ні в праві в політичному житті країни і всіх інших правах повністю.

Більше того ця ж таки стаття дає в дечому більші права жінкам, це такі права як пільги при виході на пенсію, в порівняні з чоловіками, пільги при догляді за дітьми, отриманні декретних відпусток. Більше того Закон України про відпустки прийнятий Верховною Радою України 15.11.1996 р. № 504/96-ВР чітко зазначає мінімум 140 календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, відпустку по догляду за дитиною до трьох років оплачувану і до шести років останні три з яких не оплачувані а також щорічно додаткові відпустку 10 днів жінці яка має двох або більше дітей.Це далеко не всі додаткові пільги які отримує жінка згідно Конституції України і відповідних законів України.

06.10.1999 року на підставі Факультативного протоколу до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок від 06.10.1999 ратифікованого законом №946-ІV від 05.06.2003 р. Верховною Радою України була прийнята Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979 Док. ООН А/RES/34/180. 15.05.2009 р. документом Верховної Ради № 995_І41 був прийнятий Статус Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979 року.

 У всіх цих міжнародних документах ратифікованих Верховною Радою України і всіма країнами членами Організації Об’єднаних Націй йдеться про те, що жінки повинні мати повністю одинакові права з чоловіками абсолютно у всіх сферах життя і політиці в тому числі. Потрібно наголосити, що всі міжнародні протоколи ратифіковані Верховною Радою України мають юридичну силу вищу законів України але нищу Конституції України, тобто жоден закон прийнятий Верховною радою України не може суперечити міжнародним конвенція ратифікованим Верховною Радою України, порушення будь-якого пункту конвенції є підставою для Звернення в суди різних інстанцій і однозначно є виграшною справою в Європейському Суді з Прав Людини, рішення якого чітко, беззаперечно виконуються державою Україна.

Отже, підсумовуючи все вище сказане, видно, що гендерна рівність в Україні юридичними законами забезпечена на дуже високому рівні. Будь яке перешкоджання діяльності жінок чи будь яка дискримінація жінок в нашій державі суворо карається Законами України і Міжнародними Законами ратифікованими Верховною Радою України.

Жінки мають повністью рівні права з чоловіками і можуть приймати участь у всіх аспектах життя держави, більше того, згідно законів України мають багато переваг в порівняні з чоловіками.