Ніхто не винуватий в усьому. Кожен має свою частку вини. За бездіяльність і дурнуватість теж доводиться відповідати.

Якщо малому і середньому бізнесу дати можливість розвиватися та заробляти, то він стане контрелітою та, як доведено історію, змете стару (примітивну) чиновницько-феодально-сировинну еліту.  

 Проект Держбюджету 2017 для мене не став сюрпризом, а ще раз підтвердив: з одного боку є олігархи та чиновники, а з другого – ми, прості люди. Навіть якщо у цю систему якимось чином потрапить порядна людина і захоче її змінити, її приберуть. Адже усюди друзі олігархчіного спруту і багато запобіжників. І друзі ці не лише в Україні.

 Коли все почалося?

 На моє глибоке переконання, одними з причин розвалу СРСР і проголошення незалежності України стали –бажання номенклатури красти безкарно (найбільш безпринципні радянські вожді валили СРСР і опинилися при владі у республіках, викинувши на смітники ідейних), -бажання інших держав освоїти ринки СРСР, які республіки почали активно втрачати внаслідок деіндустріалізації.

 З історії відомо, що в 90-і роки вниз спускалися категоричні команди приватизувати потужні підприємства та їх об'єднання по частинах. Для цього завідувачі магазинів та інші керівники структурних підрозділів викликалися на накачку до уповноважених органів. І стояло завдання зробити це якомога швидше.

У результаті підприємство розпадалося на десятки фірм, які займалися виживанням. Масові виробнитва на перших порах жили біль-менш нормально, але…коли необхідно було оновити товарну лінію вони зверталися до конструкторського бюро, а там…порожньо. І починалися проблеми.

Таким чином, ми втратили цілісні господарські комплекси – ланцюги, що об'єднували дослідні лабораторії та конструкторські бюро, масове виробництво, збут тощо; якщо вести мову про торгівлю, то це заготівля, консервація, роздрібна мережа, власний автопарк і склади.

Важливі висновки: -вартість продукції такого підприємства, особливо якщо воно буде державним/комунальним, завжди буде дешевшою, аніж у конкурентів. Тут роль відіграють територіальність, регулювання рентабельності органом управління і (найголовніше) відсутність посередників, які на кожному з етапі руху продукції наварять свій вісоток; -якщо сьогодні роздрібну торгівлю продтоварами міцно взяли під свій контроль монополісти (по суті ті ж самі потужні радянські підприємства), то виробничий сектор помер.

 Я готовий побитися об заклад: якщо ми запровадимо програму імпортозаміщення мотлоху, який заполонив полиці магазинів (навіть не технологічної продукції), то ми щороку зростатимемо (лише за рахунок цього) в середньому на 3-5%.

 До речі, політика знищення державних і комунальних підприємств триває. Є випадки, коли замовник (омс) оголошує тендер на закупівлю робіт, які може виконати своє комунальне підприємство. Але йому відмовляють в участі у тендері через те, що є пов'язаною особою з замовником. Завершується це цілеспрямованим банкрутством.

Питання: навіщо взагалі проводити тендер? Чи у вас з цією прозорістю дах поїхав?! Не може та прозорість самоціллю бути.

Скажу кілька слів про наших доблесних чистеньких волонтерів, які уже цілими косяками плавають від одного престижного спонсора до іншого. Для них корупція – не модно, точніше вона їм не потрібна. І не тому, що вони святі. Ні, це далеко не так. Просто їх щедро спонсують неурядові організації, різні фонди з метою перетворення України на бананову республіку та створення видимості реформ, а також заробітків із повітря (як ПРОЗОРРО). І гранти, як і хабарі, отримують обрані (і далеко не завди найрозумніші). У них часто доходить до кумедного: наприкінці року треба профінансувати будь-що (за відкати, звичайно), аби освоїти бюджет, що лишається невикористаним. 

Зрозумійте, ці псевдоексперти не знають життя простого українця, живуть на широку ногу, стажуються закордоном ...

 А тепер, щоб ні в кого не було сумнівів щодо нашого красивого завтра, пропоную переглянути статистику з сайту http://www.tradingeconomics.com/ukraine/forecast:

Ukraine | Economic Forecasts | 2016-2020 Outlook

TAXES: Corporate Tax Rate 18.00

Personal Income Tax Rate 20.00

Sales Tax Rate 20.00

Як бачите, дива не станеться . Не буде ні нарощення експорту, ні скорочення безробіття, ні зниження корупції (підкреслю, що основна корупції в державі без національної едії та правильного економічного курсу ніколи подолана не буде. В кращому випадку її замінять гранти від заклятих друзів), ні покращення умов для бізнесу, ні розвитку промисловості. І, звісно, основні поатки знижені не будуть.

Беремо контрольну цифру: ВВП (2020) – 1,1% зростання для України. Порівняємо з двома країнами: -В'єтнам (2020) – 6,2% зростання; -Свазіленд (2020) – 3,5%.

Хто скаже мені: чому у назві одного з міністерств є словосполучення «економічного розвитку»?!