Мій дід по матері, видатний психіатр Василь Федорович Карп'юк був українським патріотом і у 1990 році надзвичайно радів тим, що піднімаються вгору наші прапори.
Інший дід - останній чоловік бабусі по батькові - шахтар і автослюсар Мечислав Мечиславович Скибінський натомість був палким комуністом. Він, наприклад, ніколи у житті не пив кока-коли, вважаючи її імперіалістичною загрозою. Серйозно.
"Мало тебя на Майдане побили, бандэра, промыли тебе, придурку, мозги интарнетом и зазомбировали..." - казав мені він незадовго до своєї смерті 11 січня 2014 року, коли я вирвався з Майдану на кілька днів додому виключно тому, що дізнався про те, що діду Міті лишилися, вочевидь, лічені дні...
***
Дід Василь любив у святковий день в міру перехилити чарку. Толерував виключно самогон. Коли у 1996 році він віддав Богові душу, відкрила його шкапу-сейф, то знайшла там таку кількість подарованих відбірних коньяків, що на поминки взагалі купляти не довелось.
Дід Мітя після негараздів із запоями взагалі не пив спиртного із сімдесят якогось року аж до початку двотисячних. В останні роки міг хильнути трішечки червоного вина. Якось бабуся Жанна Іванівна сказала мені: "Андрюша, если дед попросит в следующий раз бутылку вина купить - ты не покупай. Боюсь, что снова запьет. А впрочем... Если запьет - то уже не надолго...".
У Мечислава Мечиславовича було декілька одночасних хобі:
1. Виховувати усіх і завжди.
2. Дивитись більярд і бокс по ТБ.
3. Щосуботи колупатися у нутрощах своєї коханої ВАЗ 2103 "Жигули" полум'яно-оранжевого кольору.
4. Майструвати щось потрібне і не потрібне у господарстві.
5. Пекти паштет на свята. Нічого смачніше у житті не куштував. Куди там шамзелізейським фуаграм до того паштету!
6. Гнати самогон на цитрусових шкірках і зелених горіхах.
Отакий оксюморон. Сам не пив. Але самогон виготовляв. І ніколи не продавав. Навіть у найбідніші роки. То для гостей.
***
Отже, реконструкція їхньої розмови у 1990 році:
- Добрий день, Мечислав Мечиславович!
- Добрий день, Василь Федорович!
- Дякую, що запросили.
- Дякую, що прийшли. Ну, роздягайтесь-роззувайтесь і ходіть на кухню, Жанни нема, тому буду сам Вас пригощати.
....
- Мечислав Мечиславович, а Ви ж бачите, що нарешті почали піднімати над державним установами наш жовто-блакитний прапор, мені аж не віриться... А Ви за який прапор?
- Я комуніст. Я за хліб і сало.
Дід Василь перехилив чарку і потягнувся за до тарілки, де лежали свіжий паштет, сало, цибуля, помідори, цибулька і чорний хлібчик. Аж раптом дід Мітя забрав зі столу ту тарілку зі словами:
- Прапором закушуйте...
Вони після цього довго не розмовляли.
Цінуйте своїх рідних, поки вони поряд. І шануйте тих, кого вже немає.
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
Заступник лідера фракції Радикальної партії Олега Ляшка