УКРАДЕНІ СВЯТИНІ

Український народ – один із найдавніших та, нажаль, найобкраденіших народів Європи.

Так буває завжди, коли народ та його еліта хоча б частково втрачають можливість мати свою державу. Разом із коштовностями ненаситні і підлі сусіди завжди крадуть для себе чудотворні святині – ікони. Крадуть ікони, бо їм бракує святості.

Сьогодні найголовнішою святинею Росії вважається Володимирська ікона Божої Матері, яка раніше належала Києву та була вкрадена сином Юрія Долгорукого – Андрієм, несправедливо названим Боголюбським, який спалив Київ та пограбував його церкви і монастирі. Так київська святиня злочинним шляхом привласнена Москвою.

Ще одну нашу святиню привласнила собі Польща, яка також віками боролась з Руссю-Україною за право бути першою. Йдеться про Белзьку, нині Ченстоховську ікону Божої Матері. У смутні часи із Києва вона потрапляє до білоруського Полоцька, а звідти до Галицько-Волинського Белза. З території Галицько-Волинського князівства, що стало спадкоємцем Київської Русі, у 1377 році польський воєвода Опільський силоміць вивозить ікону у свої землі. У 1717 році католики коронували Белзьку ікону і проголосили її духовною королевою Польщі.

Третя визнана чудотворна ікона із закарпатського села Марія-Повч зберігається у кафедральному соборі св.. Стефана у Відні і нині є однією із святинь Австрії.

З 1239 року чудо творить ікона «Корсунська», що тепер в кримському Херсонесі.

Ось так Український народ позбавився частини своїх святинь – чудотворних ікон, через агресивних і підлих сусідів, які сьогодні ще й сміють повчати нас жити.

Але українська земля – Богом поцілована земля і Господь дав нам ще багато чудотворних святинь, підтверджуючи свою незмінну підтримку Українському народові в його боротьбі за незалежність.

Так, велику шану мають у християнському світі Почаївська і Зарваницька чудотворні ікони з Тернополя, Братська ікона, дві чудотворні ікони із Києво-Печерського монастиря – «Успенська» та «Богородиця з Антонієм і Феодосієм Печерським», «Любецька» ікона з Чернігівщини та «Чернігівська Іллінська», «Іржавецька» ікона, «Охтирська» із Сумщини, і ціла низка чудотворних ікон Ісуса Христа та св. Миколая. На території України розміщується Манявський скит, що на Прикарпатті, який у християнському світі називають українським Афоном.

 Українська земля – свята земля, що знаходиться під Божою опікою. Тому Україна і показала світові, що вона як країна, разом з її народом, можуть віками існувати і без державності, стійко тримаючись душею за свою християнську віру. Насправді - це Росія є штучно створеною державою, яка без адміністративно-силових обручів не зможе проіснувати ані дня, адже її сила у постійних проявах наглої агресії проти своїх сусідів. Сила ж України в її віковій християнській правді, а, оскільки, Бог не в силі, а у правді то  Бог завжди з Україною, але не з агресивною Росією.