Реформа патрульної поліції: рік потому

У липні виповнився рік від початку роботи патрульної поліції у Києві. Саме столиця дала старт змінам, у які повірили мільйони людей. Однак дехто розчарувався роботою полісменів. Питання - чому?

Заглянемо у спекотний липень 2015-го, коли на вулиці столиці вийшли перші екіпажі патрульної поліції. Пам’ятаємо, як багато киян дивувалися привітності поліціянтів – соцмережі буквально за день-два заполонили селфі з патрульними. Чимало киян вразила і приємна зовнішність нових «копів», яка поєднувалася з гарними манерами і відкритістю спілкування. Якщо підсумувати добрі відгуки, то виходило таке: патруль мав обличчя, тоді як ДАІ асоціювалася з некомпетентністю, корупцію та зухвалістю, яку уособлювала вся правоохоронна система. 

НЕДОКОМПЛЕКТ ТА ПЕРЕВТОМА

Після появи патрулів на вулицях Києва багато людей повірили в те, що відтепер все докорінно зміниться – водії стануть чемними і дотримуватимуться правил дорожнього руху, а кияни та гості столиці житимуть у безпеці, адже знатимуть, що їхній спокій охороняють професіонали, котрих навчали заокеанські експерти. Але склалося трохи інакше. Від початку роботи нової поліції щотижня з'являлися повідомлення про ДТП за участю екіпажів патруля. При тому винуватцями аварій часто-густо ставали саме "копи". Керівництво МВС швидко відреагувало на ці повідомлення і пояснило журналістам, що аварії за вини поліцейських стаються через перевтому – патрульним подекуди доводиться працювати понаднормово, а часу на відпочинок, відповідно, немає. Громадськість вразила ця відповідь. Я і сам не розумів, чого політики й експерти не врахували таку важливу деталь, як кількісний склад патрульної служби. І хоча перша заступниця міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе на присязі київських полісменів іще в липні торік заявляла, що за місяць оголосять другий набір до патрульної служби Києва, цього так і не сталося. А на дворі вже середина 2016-го. Отож, якщо підбити проміжні підсумки, то у тримільйонному місті (і це тільки офіційна кількість населення) працюють близько 1950 (!) патрульних поліцейських. Для порівняння: у грузинській столиці Тбілісі, де вперше провели аналогічну реформу, в 2005-ому працювало 1339 патрульних (на той час у місті мешкало 1 мільйон людей). Отож, нині у Києві мають працювати щонайменше 4 тисячі "копів". А якщо зважити на складну суспільно-політичну ситуацію і війну на Донбасі, то патрулів має бути в рази більше, аби ефективно запобігати терактам і провокаціям. До того ж наступного року, напевне, саме столиця прийматиме Євробачення. До Києва приїдуть тисячі гостей та десятки виконавців, тому світ має бути впевнений в тому, що влада організує безпеку туристів на найвищому рівні. 

БРАК ПІДГОТОВКИ Й МІНІМУМ ТРЕНІНГІВ

На думку деяких українців, красиві й стрункі дівчата не повинні працювати у патрульній службі, адже вони не здатні затримати зловмисника, дати відсіч хуліганам тощо. Утім, присутність жінок серед патрульних, на мою думку, гарний психологічний прийом. Не дарма ж кажуть, що краса здатна знешкодити будь-кого. Що ж до рівня фізичної підготовки українських чоловіків-поліцейських, то у когось викликають нарікання їхній молодий вік (25-30 років) і відсутність реального досвіду, як-от у бійців спецпідрозділів. Звісно, навряд чи за 3 місяці людину можна навчити всім тонкощам правоохоронної діяльності – наприклад, юридичним нюансам, екстремальному керуванню автомобіля, бойовим мистецтвам. Одна справа – журналістика, де базову освіту можна отримати і за місяць, та зовсім інша справа – поліцейський, який має захищати людей і оберігати їхній спокій. Посадовці однак заявляють, що тренінги патрульних проходять повсякчас. ЗМІ з посиланням на самих полісменів водночас інформують, що насправді тренування у поліцейських відбуваються вкрай рідко – це стосується не лише фізичних занять, а й стрільби. Яскравий приклад браку досвіду – лютневе переслідування «BMW», коли поліцейські випустили вбік автомобіля порушника близько 37 куль. Патрульні цілили в колеса, а потрапили в пасажира. Отвори від куль пізніше виявили також на капоті й лобовому склі. Цей випадок також засвідчив вкрай низький рівень підготовки поліцейських до таких ситуацій. Нарікання громадськості також викликають методи роботи нової поліції, коли патруль вчотирьох затримує одну особу і кілька хвилин намагається надягнути їй на руки кайданки. Усе це виглядає аж ніяк непрофесійно, якщо порівнювати дії українських поліцейських із їхніми закордонними колегами. 

НЕПОВНА РЕФОРМА

Більшість експертів і українців згодні з тим, що запровадження патрульної служби – поки що не більше за красиву картинку. Так, патруль затримує зловмисника, але потім везе його до дільничного пункту, де працюють "старі" кадри. Там за певну суму порушник домовляється з "міліціонером" і знову виходить на волю. І навіть самі поліцейські визнають, що система небездоганна, тож чи надовго їм вистачить ентузіазму і чи не перетворяться сьогоднішні полісмени на вчорашніх ментів, в яких начальник важливіший за закон? Саме цим питанням і має найбільше опікуватися українська влада.  

P.S. Додам, що на сьогодні (червень, 2016) патрульна поліція вже працює у всіх мегаполісах України. Остання присяга пройшла у Маріуполі 31 травня. Попереду, за словами посадовців, реформа сервісних центрів МВС, створення дільничної служби, реформа райвідділів та ізоляторів.