Загибель відомого журналіста Павла Шеремети у центрі Києва сколихнула не лише Україну, а й Білорусь та Росію. Хоча, без перебільшення, ця людина була журналістом світу.
Я не поліцейський, не детектив і не політик, тому не стану нікого звинувачувати і підозрювати у вбивстві Шеремети. Скажу тільки одне. Ситуація з безпекою журналістів в Україні гіршає щорічно. Так, торік від куль кілерів загинув відомий журналіст і публіцист Олесь Бузина. Багато людей звинувачували його в антиукраїнських поглядах, але кожен в нашій країні має право висловлювати власну точку зору щодо тих чи інших подій. Це ж гарантується і Конституцією нашої держави, яка сповідує демократичні принципи, а це передусім толерантність, себто, нормальне сприйняття інших поглядів, звичаїв і точок зору.
На відміну від більшості, Бузина мав протилежне ставлення до політичного режиму в Україні, війни на Донбасі та відносин Києва з Москвою. Коли його не стало, то деякі люди навіть зраділи цьому – і мене це шокувало. Я подумав тоді – невже смерть людини може викликати таку реакцію? Страшно…
На жаль, наше суспільство недемократичне.
Пригадаймо Майдан, який розколов націю на два табори. На тих, хто за і на тих, хто проти.
Кожен змагався один із одним і які тільки ярлики не вішали один на одного тоді – якщо проти Майдану, то обов’язково за Януковича, регіоналів та «Беркут», якщо за Майдан, то підтримуєш Європу, опозицію та народ.
Але Майдан завершився і почалася війна. І виникла така сама проблема. Якщо ти проти неї, то сепаратист, «вата» і путінолюб, а якщо підтримуєш АТО – то за вільну Україну.
Але два роки потому суспільство змінилося і вже інакше ставиться до війни на Донбасі, знесенню пам’ятників комуністичної епохи, перейменуванню вулиць і міст.
І пояснення цьому просте.
Люди втомилися і вже не хочуть війни, чвар і розбрату.
А може, люди стали толерантнішими? Важко сказати.
***
Разом із тим в особливій небезпеці перебувають саме українські журналісти, котрі через свої публікації часто стають об’єктами помсти з боку ображених героїв їхніх матеріалів.
Влада не в змозі захистити медійників і вони лишаються сам-на-сам у боротьбі за слово і чесність.
Шеремета і Бузина були абсолютно різних поглядів. Шеремета підтримав Революцію Гідності і тяжів до ЄС. Бузина, навпаки, не підтримав Євромайдан і тяжів до Росії.
Як бачимо, це абсолютно різні фігури. Але обох вбили. У Києві. У столиці європейської держави.
Невже в нашій країні настільки небезпечно висловлювати власні погляди?
Отож, якщо влада не винесе зі смертей Бузини та Шеремета уроків, свобода слова в Україні нівелюється остаточно.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.