Заява Партії захисників Вітчизни щодо корупції

Заява Партії захисників Вітчизни щодо вжиття невідкладних заходів до подолання загроз національній безпеці

Партія захисників Вітчизни вимушена констатувати, що в Україні внаслідок невиважених, безвідповідальних дій керівництва всіх без виключення найвищих органів державної влади знищуються всі ті позитивні надбання, які були здобуті Українським народом з моменту набуття Україною статусу суверенної, незалежної, демократичної, соціальної держави.

Ще ніколи Україна не була в гіршому соціально-політичному і економічному становищі, перетворена з суб’єкта міжнародно-правових відносин фактично в об’єкт, коли її долю замість Українського Народу намагаються вирішувати в інших країнах, маючи свої далеко не пацифістські чи благодійні наміри.

Ми констатуємо порушення однією з країн-гарантів безпеки територіальної цілісності, суверенітету та недоторканості України – Російською Федерацією положень Будапештського Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 р. та інших міжнародних зобов’язань.

Починаючи з 21 лютого 2014 року, коли збройні сили Російської Федерації розпочали збройну агресію проти України, а 1 березня Державна Дума Російської Федерації дала згоду Президенту В. Путіну на застосування збройних сил по всій території суверенної, незалежної України, керівництвом України не було вжито всіх, передбачених Конституцією України та її законами, заходів до захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.

Партія захисників Вітчизни оцінює ситуацію, що склалася на Сході та Півдні України, в АР Крим як таку, що загрожує самому існуванню держави Україна, її цілісності та недоторканості, назрівання соціального конфлікту всередині Держави внаслідок зубожіння всього Українського Народу через непрофесійну діяльність Уряду та Національного Банку України.

Констатуємо, що Україна перебуває у стані прямого порушення її територіальної цілісності (окупація Криму, окремих районів Луганської і Донецької областей), існує загроза подальшого порушення територіальної цілісності України внаслідок дій держави-агресора, озброєних терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Наявність фактів посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав та втручання у внутрішні справи України з боку інших держав підтверджується на рівні нормативно-правових актів, прийнятих органами влади, зокрема: Декларація "Про боротьбу за звільнення України" від 20 березня 2014 року, 30 законів України, 25 постанов Верховної Ради України, 24 Укази Президента України, щорічне Послання Президента У країни до Верховної Ради У країни "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році", 46 постанов Кабінету Міністрів України, 21 розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 6 наказів міністерств, З листи та розпорядження вищих судових органів. Крім цього, прийнято: резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, Резолюцію Ради безпеки ООН, Резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, Резолюцію Європейського парламенту.

Відповідно до чинного законодавства України ст. 64, ст. 106 п.20 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України не має ІНШОГО законного ВАРІАНТУ дій, окрім введення правового режиму воєнного стану для захисту територіальної цілісності України і Українського Народу від агресії. Всі інші варіанти, які Президент наразі і застосовує – мобілізація без введення воєнного стану, Антитерористична операція – не у повній мірі відповідає законодавству України та обов’язкам Президента України як Верховного Головнокомандуючого, гаранта Конституції України.

Окремо виділяються так звані Мінські угоди, які є антинародними, антиконституційними та нелегітимними, адже відповідно до Основного Закону міжнародні договори ратифікуються Верховною Радою України.

Упродовж попередніх двох років Україна зазнала не лише військового нападу з боку РФ, а й інформаційної агресії. Нинішня влада в особі Нацради з питань телебачення і радіомовлення України спромоглася у відповідь тільки на рекомендації заборонити трансляцію українськими телеканалами новинні програми московських державних телекомпаній, а також — показ певних фільмів і серіалів, у яких гіперболізується героїка силових структур РФ, принижується гідність України і українців.

Але про який інформаційний суверенітет, інформаційну безпеку може йти мова, коли очевидною проступає організаційна безпомічність державного керівництва. Чи це робиться зі стратегічною метою подальшої дискредитації українців як нації, не здатної на державотворчість? Як і чим можна пояснити, що вже на початку 2016 року у зоні так званої АТО по ефірній цифровій мережі телебачення ретранслюються заборонені в Україні російські телеканали (“Россия-24”, “Россия-1”, “НТВ”, “ТНТ”, “Звезда”, “Рен ТВ”, “Life News”, а також телеканали так званих ЛНР-ДНР: “Оплот ТВ”, “Новороссия ТВ”, “Оплот 2”. Чомусь ватажки так званих ЛНР-ДНР на території окупованих районів Донбасу спромоглися закрити українські джерела інформації, а наші посадовці шукають причини та пояснення своїй бездіяльності і відкритому потуранню ворогу.

Нинішня влада не тільки не встигає належним чином якось реагувати на ворожі інформаційні атаки, а навіть, складається враження, імітує боротьбу з ворогом.

Реагуючи на вимоги часу і планомірну інформаційну війну проти України, в нашій державі має бути створена ефективна інформаційна зброя для ведення інформаційних війн: здійснювати на упередження інформаційні напади на супротивників, підтримувати інформативно співвітчизників за межами держави.

Виготовляючи цей вид зброї та використовуючи сучасні механізми інформаційного впливу, Україна має обмежуватися ефективною інформацією. Розкриття правдивих тем національно-визвольних змагань, Голодомору, висвітлення життя історичних персоналій, пропаганда української культури, мови, цінностей — наша ефективна інформаційна зброя, шкідлива для тих, хто не сприймає незалежність України, на свій копил інтерпретує історію, нав’язує українцям свою культуру та ідеологію.

Особливо дивує, коли переглядаючи деяку інформацію про засновників (власників) ЗМІ скажімо, таке: “Акціонерне товариство закритого типу “Українська незалежна ТВ-корпорація” (телеканал “Інтер”) створилася коштом засновників першого покоління (ВАТ “Перший канал”, Росія, м. Москва — 29 %), а далі виступають засновники другого покоління, серед яких Міністерство державного майна Росії — 38,9 %; Федеральне державне унітарне підприємство “Федеральний технічний центр” — 3 %; ІТАР-ТАСС — 9,1 %; ЗАТ “ОРТ-КБ” (консорціум банків) — 24 %; ВАТ “ЕберЛінк” — 11 %; ВАТ “РастрКом2002” — 14 %.

Інший приклад. Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) створена коштом підприємства з іноземними інвестиціями “Роял Капітал” — 23,38 %; ТОВ “Центральний Московський депозитарій” (Росія, м. Москва, 30 акціонерів) — 29,85 %.

Зазначаємо, що інформаційний простір України не є українським ані за формою, ані за змістовним наповнен­ням. Незалежність низки ЗМІ, як правило, виявляється в незалежності від українських проблем і української людності.

Констатуємо, що для ефективного протистояння московській агресії та інформаційній війні Україна насамперед повинна опиратися на власні національні сили, в Україні потрібно сформувати єдиний інформаційний простір, кореневу систему якого складуть українськомовні ЗМІ. 

Відносно патріотів, котрі критикують владу починають дискредиційні, брудні кампанії в засобах масової інформації, розповсюджують недостовірну інформацію щодо співпраці з олігархами, потуранні агресору-Путіну.

Щодо  поширення корупції в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності, то Партія захисників Вітчизни як і світові лідери висловили своє глибоке занепокоєння внаслідок поширення корупції в Україні, в органах державної влади, зрощення влади та бізнесу, що відповідно до статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» є загрозою для національних інтересів України та її Народу.

Через два роки після Революції Гідності Україна залишається серед найбільш корумпованих країн світу, займаючи 130 місце зі 175, про це свідчать дані дослідження Transparency International.

Вже майже два роки Український Народ чує бутафорські заклики високих можновладців про боротьбу з корупцією, однак все це залишається тільки гучними псевдовикликами.

Що ж змінилося за два роки перебування біля керма Держави людей, що прийшли на крові Майдану, які вимоги Революції Гідності були виконані?

Ми констатуємо, що такого порушення Основного Закону не дозволяла собі навіть злочинна влада Азарова-Януковича.

Нинішня влада, як і попередня, абсолютно нічого не робить для подолання корупції. Досі ми чули лише слова , бачили імітацію боротьби з цим злом. І здається, що сьогодні вище керівництво Держави забуло про Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти корупції, згідно якої Україна взяла на себе зобов’язання розробляти й здійснювати або проводити ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності, забезпечувати, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, наявність органу або, у належних випадках, органів, які здійснюють запобігання корупції.

Конституція України покладає на Президента України як Главу держави особливий обов’язок – бути гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Проте, Верховна Рада України, Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради України нехтують і топчуться по діючій Конституції. А для того, щоб не виконувати вимоги діючого Основного Закону, вони створили нелегітимну Конституційну комісію за версією Президента для створення нової, всупереч навіть Коаліційній угоді.

7 червня 2014 року склав присягу новообраний Президент України Петро Порошенко. 27 листопада 2014 року відбулося урочисте засідання Верховної Ради з нагоди складення присяги новообраними народними депутатами. Тоді ж було обрано Голову Верховної Ради та призначено Прем’єр-міністра.

Проте, з 1 червня 2014 року у 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії закінчився строк їхніх повноважень. Згідно з декларації про доходи заробітна плата за 2013 рік Голови ЦВК склала більше ніж у міністрів та народних депутатів. Вважаємо, що ці гроші мають бути повернуті Українському Народу.

Чому стався крах банківської системи, падіння рівня життя кожного Українця, знецінення національної грошової одиниці? Внаслідок політичної корупції на найвищому рівні.

Тому що керівництво Національним банком здійснює особа, яка немає належної професійної кваліфікації, а Рада НБУ є просто паралізованою.
Відповідно до Конституції України забезпечення стабільності національної грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави —Національного банку України.

Гонтарєва, до призначення головою НБУ, мала загальний стаж роботи на керівних посадах в банках всього 9 років і 8,5 місяців. Для того, щоб претендувати на посаду голови НБУ, їй не вистачало трьох з половиною місяців.

Зазначаємо, що після призначення на посаду Голови Національного банку України Валерії Гонтаревої 19 червня 2014 року рекордною підтримкою 249 народних депутатів України курс долара по відношенню до гривни становив: офіційний Національного банку України – 11,85 грн/дол., міжбанківський – 11,90 грн/дол., а станом на сьогоднішній день Нацбанку – 27,05 грн/дол..., на міжбанку — 26,95 грн/дол.

Тому, така діяльність Голови НБУ, як некваліфікованого спеціаліста, призвела до підриву економічного суверенітету та безпеки України, знецінення національної валюти, підриву довіри з боку населення до банківської системи України, відтоку капіталів та інвестицій, що є прямим причинно-наслідковим зв’язком між результатом її діяльності та професійною кваліфікацією.

Виникає одне риторичне питання: «Чи сіли б Ви в літак, автобус, автомобіль, знаючи, що у „керуючого“ недостатньо налітаних часів, відсутні навички з керування транспортом?» Очевидно, що ні!

Чому ж нами, нашими коштами, усією банківською системою країни керують бездарі?

Чому не проводиться розслідування рефінансування банків, які після того стали неплатоспроможними, а народні кошти виведені в офшорні зони?

Що ж відбувається в Раді НБУ, яка розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
До складу Ради НБУ входять 8 членів, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова НБУ входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Верховною Радою України 18 червня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку» № 541.
9 липня 2015 року Закон був опублікований в газеті «Голос України» № 121. 10 липня 2015 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку» набрав чинності.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку» у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом Верховна Рада України та Президент України формують склад Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України) відповідно до їх конституційних повноважень у спосіб, що забезпечить дотримання вимог частини сьомої статті 10 Закону України «Про НБУ».

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності НБУ» «У разі невиконання Верховною Радою та Президентом пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення“ цього Закону всі члени Ради НБУ, призначені суб’єктом, який допустив невиконання пункту 2 розділу „Прикінцеві та перехідні положення“ цього Закону, вважаються такими, які припинили повноваження».

Таким чином, станом на 10 вересня 2015 року всі члени Ради НБУ (окрім Голови) вважаються такими, що припинили повноваження.

Статтею 106 Конституції передбачено, що Президент України призначає половину складу Ради НБУ.

Проте, як вбачається із структури Ради НБУ, не звільнені із своїх посад 5 членів Ради, що були призначені за злочинного режиму Януковича. Так, серед призначених Януковичем членів Ради НБУ, які працюють і по сьогодні, перший заступник Голови Адміністрації Акімова І.М., Гайдуцький П.І., Полунєєв Ю.В., Федосов В.М., Шпек Р.В.

Тільки після Заяви Партії захисників Вітчизни від 27 листопада 2014 року Указом Президента від 18 грудня 2014 року № 940/2014 було звільнено Портнова А.В., Хорошковського В.І. з посад членів Ради Національного банку України.

Аналогічна ситуація відбулася і з Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна України, Рахунковою палатою. Так, тільки після судових справ за позовами Голови Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна та правозахисних організацій було призначено на посади голову Антимонопольного комітету та Фонду держмайна.

До цих пір бездіє Конституційний орган, завданням якого є контроль за надходженням та витрачанням державних коштів. Причина в тому, що єдиним легітимним членом Рахункувої палати лишився її керівник, що є близьким до сім'ї Януковича.

Нещодавно, із засобів масової інформації стало відомо, що кошти Житомирського бронетанкового заводу, який здійснює ремонт техніки для АТО, виводилися на рахунки щонайменше шести фіктивних суб'єктів підприємництва, два з яких були зареєстровані на жителів Луганська. Кому війна, а кому мати рідна.

Українському Народу майже щодня стверджують про проведення шаленої реформи формуванням нової поліції. Аналіз Партії захисників Вітчизни щодо діяльності новоствореної поліції показує, що виконання реформи є згубним для Українців.

Стан протидії злочинності свідчить про низку негативних тенденцій, зокрема збільшення кількості тяжких та особливо тяжких злочинів певних категорій при одночасному зниженні їх розкриття.

У шести регіонах держави кількість нерозкритих розбійних нападів істотно збільшилася: в Тернопільській - у 8, Харківській, Хмельницькій, Херсонській та Черкаських областях - у 3 рази.

Суттєве послаблення протидії злочинності спричиняє підвищенню рівня зухвалості злочинів через створення у них умовного почуття безкарності, що у свою чергу, призводить до вчинення більш тяжких злочинів, та, за відсутності дієвої реакції поліції, негативно впливає на рівень довіри суспільства до правоохоронної системи зокрема.

Зазначаємо, що патрульна служба це 10% відсотків тих функцій, які виконують органи внутрішніх справ. А карний розшук? А слідство? Зарплата слідчого-оперативника з вищою юридичною освітою — 4000 грн, тоді як патрульні отримують від 6100, а "реформатор"-очільник Нацполіції 97 тис. грн.

Нещодавно Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 3413 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)", так званий Закон Савченко, згідно з  яким 1 день перебування в СІЗО зараховується як за два дні відбування покарання в місцях позбавлення волі. Зазначаємо, що відповідно до вказаного Закону можуть вийти на волю близько 50 тисяч засуджених, із низ 3000 за тяжкі злочини та 1800 за особливо тяжкі злочини. Вказаним Законом вже скористалися суддя-"колядник" Зварич, 9 членів ОЗУ Марьянчука. Згідно Закону найближчим часом можуть вийти на волю псевдолікарь-вбивця Слюсарчук, відомий як Доктор Пі, депутат Лозинський, а також один з організаторів афери "Еліта-центру" Волконський. Окрім того, сама Надія Савченко, як актор законопроекту вже відмовилась від нього. Таким чином, в Партії захисників Вітчизни вважають, що вказаний Закон підлягає скасуванню, так як несе загрози криміналізації суспільства.

Невідправлення своєчасно у відставку Уряду Яценюка, покривання винуватців порушень Конституційних прав людей, запізнення зі створення Уряду Народної Довіри, вибіркове правосуддя та вибіркове застосування норм чинного Кримінального і Адміністративного кодексів України, привело до ще більш руйнівних подій в політичному та економічному житті країни.

Невиконання вимог законодавства про відділення влади від бізнесу, що є загрозою національній безпеці України, тотальна корумпованість всіх сфер життя, є основоположними причинами того, що як виконавча, так і законодавча гілки влади стали залежними не від Народу, який, у відповідності до статті 5 Конституції України, є «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади», а від «клубу олігархів», які стоять за призначенням Уряду, посадових осіб в системі виконавчої і судової гілок влади, колись правоохоронних, а тепер – владоохоронних органів. Саме так сьогодні в суспільстві іменують підрозділи МВС, СБУ, Прокуратури, податкової та інших силових структур. 

Політрадою Партії захисників Вітчизни були в повному обсязі підтримані оприлюднені на прес-конференції 20 лютого 2016 року в другу річницю кривавих подій на Майдані Незалежності з представниками громадських організацій та рухів, політичних партій та рухів, котрі об'єдналися у громадську організацію "Всеукраїнський Рух за відновлення Конституційного ладу" 20 вимог до влади, які додаються до Заяви.

Партія захисників Вітчизни закликає Верховну Раду України та Президента України Петра Порошенка з метою загальнонаціонального примирення та відновлення Конституційного правопорядку терміново:

1. Вжити невідкладних заходів до відновлення Конституційного ладу в Україні;

2. Негайно сформувати Уряд Народної Довіри, в якому не може бути місця чинним урядовцям, які довели Державу до нинішнього кризового стану.

В основу формування Уряду має бути покладений професіоналізм, порядність і патріотизм.

3. Відділити виконавчу владу, як і законодавчу, від бізнесу, як це передбачено законодавством України;

4. Звільнити за порушення Конституції та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Голову Верховної Ради України В. Гройсмана;

5. Звільнити Голову Національного Банку України та призначити членів Ради НБУ;

6. Публічно визнати Мінські Угоди як антинародні, антиконституційні та нелегітимні. Перейти до нового формату врегулювання військового конфлікту на базі Будапештських угод з залученням Польщі та Туреччини;

7. Негайно скасувати Закон 3413 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)", так званий Закон Савченко як непрофесійний і шкідливий для Народу України.

Невиконання Урядом, Верховною Радою України, Президентом   вимог статті 5 Конституції України залишає для Українського Народу, який є єдиним джерелом влади, один вихід - почати здійснювати владу бепосередньо.

Єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Додаток:

1. Вимоги громадської організації "Всеукраїнський Рух за відновлення Конституційного ладу" від 20 лютого 2016 року

Голова Партії захисників Вітчизни                                              Юрій Кармазін

Всеукраїнський Рух за відновлення Конституційного ладу в Україні

Вимоги до органів Влади України:

1.      Відновлення в Україні конституційного ладу та звільнення політичних в'язнів;

2.      Негайна відставка Уряду та Голови Національного банку України. Створення слідчих комісій  по діях керівництва Кабінету Міністрів, Апарату Президента України, Верховної Ради України через їх незадовільну діяльність. Заборона участі у владі всім, хто був при владі останніх 10 років та своїми діями завдав великої шкоди Україні!

3.      Введення воєнного стану у Луганській, Донецькій областях та у АРК;

4.      Відокремлення влади від бізнесу. Передача активів керівництва держави, яке знаходиться в Україні та за кордоном, у державну власність або добровільний видхід можновладців-бізнесменів від влади;

5.      Негайна відставка Секретаря РНБО, начальника Генерального штабу України Віктора Муженка та керівників усіх силових відомств, вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності;

6.      Проведення виборів міністрів на професійно-патріотичних засадах, з обов’язковою публікацією та обговоренням їх програм розвитку галузей та під контролем громадськості. Обрання нового Прем’єр-міністра після громадського обговорення та схвалення у 3-денний термін. Призначення Генерального прокурора України після громадського обговорення і схвалення;

7.      Побудова Меморіалу Небесної Сотні;

8.      Запровадження дієвого механізму громадського та народного контролю за владою;

9.      Прийняття закону про проведення установчих зборів України(УЗУ) після перемоги над агресором та відновлення територіальної цілісності України;

10.   Запровадження відкритого тарифоутворення та введення заборони на підвищення тарифів у сфері житлово-комунальних послуг. Утворення громадських наглядових Рад по контролю за підприємствами суб’єктів природних Монополій;

11.   Введення державного управління до банків з російським капіталом;

12.   Публічне визнання Мінських Угод як антинародних, антиконституційних та нелегітимних. Перехід до нового формату врегулювання військового конфлікту на базі Будапештських угод з залученням Польщі та Туреччини;

13.   Мораторій на одержання державних кредитів від МВФ, Світового банку та інших фінансових організацій на проїдання;

14.   Демонополізація підприємств суб’єктів природних монополій шляхом створення народних акціонерних компаній;

15.   Створення гідних умов праці та достойних заробітних плат як основи для достойних пенсій;

16.   Запуск механізму процедури імпічменту Президенту України у випадку невиконання вимог Конституції і Народу України;

17.   Негайне скликання пленарного засідання Верховної Ради України з розгляду вимог Народу України та ліквідації негативного впливу хибного курсу Уряду та Верховної Ради України за останні два роки;

18.   Держприкордонслужбі вжити невідкладних заходів для недопущення виїзду за межі України членів Уряду країни, їх заступників, керівників правоохоронних органів та інших центральних органів влади, народним депутатам України, керівникам судів та суддям, членам родин всіх зазначених категорій;

19.   Національному банку України та Держфінмоніторингу негайно зупинити всі перерахування коштів з банків та інших фінансових установ, розташованих на території України,  в офшорні зони;

20.   Прокуратурі України відновити здійснення нагляду за дотриманням конституційних прав та свобод громадян, Конституції та законів України у відповідності до статті 121 Конституції України.