Війна - цикл 98

Якщо вірити в те, що історія розвивається циклічно.

Є теорія, за якою історія розвивається циклічно, і ці цикли змінюються приблизно раз на 100 років. Мабуть, нинішня ситуація в Україні якраз нагадує подібний історичний цикл.

На вихідних відвідав пам’ятну виставку, присвячену Пам’яті Героїв Крут. Ця трагічна сторінка на честь Вітчизняної історії мала місце 98 років тому. Тоді наші хлопці мужньо стримували агресорів під Києвом, так само, як зараз вже нове покоління відданих українців  стримують того самого агресора на Сході України.

Проте написати я хочу не про буремні історичні події, а про нинішні реалії. Сьогодні перед Україною стоїть багато викликів і, мені видається, що найбільш важливіші і найбільш значущі виклики лежать все ж таки не за кордоном, а всередині нашої країни.

Перший і головний виклик  - це корупція, яка немов іржа повільно, але системно роз’їдає економіку нашої країни. Саме через корупцію ми маємо брак інвесторів та інвестицій. Звідси ж походить не достаток коштів в державному бюджеті, в цьому полягає корінь проблеми з курсом гривні, яка не втомлюється падати. В цьому полягає іще багато проблем, від яких страждає Україна, і які неможливо вирішити без рішучого розв’язання проблем корупції. Без вирішення цієї нашої внутрішньої проблеми складно, а може навіть просто неможливо розв’язати зовнішньо-політичні проблеми, з якими ми стикнулися.

Друга проблема – це проблема влади. Знову згадуючи бій під Крутами чомусь пригадується історія, коли окупаційні війська вже стояли на підступах до Києва, а Центральна Рада продовжувала засідати і вести вже нікому не потрібні засідання, які вже нічого не вирішували в долі України. На разі, через 98 років після історичних подій під Крутами, ми маємо схожу ситуацію з Парламентом. Головний представницький і єдиний законодавчий орган країни – Верховна Рада -  фактично перестала бути самостійною, і своє рішення, по суті, ухвалює за указкою або з Банкової, або з Грушевського. Чи може такий Парламент ефективно представляти інтереси народу? Як на мене, відповідь однозначна – НІ. Адже Парламент, як представницький орган саме народу, має представляти народні інтереси. А на практиці, представляє інтереси кількох осіб – декількох вищих державних посадовців та декількох олігархів.

Третьою проблемою або третім нашим внутрішнім викликом я б назвав соціальну політику в державі. Народ не може і ніколи не буде довіряти владі, яка неефективно виконує, а часто стикаємося з тим, що взагалі не виконує свої соціальні зобов’язання.  А практика, на жаль, показує, що влада ці зобов’язання виконує вкрай погано. Наскільки протягом останніх 2 років збільшилися пенсії? Наскільки збільшилася оплата праці бюджетників? Як підвищилися допомога молодим сім’ям? На ці питання вам, мабуть, не відповість навіть найгірший прем’єр сучасності – пан Арсеній. Однак, кожен може відповісти, як виріс курс долара і до яких захмарних меж зросли ціни в магазинах, тому, переконаний, що забезпечення якості життя – сьогодні має нарешті стати реальним пріоритетом для влади, а не «голим» популізмом, який ми можемо бачити сьогодні!

Всі ці проблеми потрібно вирішувати всередині країни, а не нескінченно прикриватися війною. Тим, хто зараз не ховаючись  експлуатує воєнну тематику для власного піару варто пам’ятати: війна спише не все. Так само як за 98 років війна нічого не списала для Центральної Ради. 

Адже можна до управлятися до того, що Верховній Раді доведеться тікати від народу, наприклад до Вінниці. До речі, це дуже зручно, бо там можна розміститися на території фабрики «Рошен».
Тож давайте не тільки пам’ятати нашу історію, а й робити з історичних помилок правильні висновки. Бо ніколи не матиме майбутнього нація, яка не пам’ятає свого минулого!
Я впевнений: політик, який поважає своє минуле – зробить для своєї Держави все!