На своїй першій у 2016 році прес-конференції Президент України П. Порошенко запевнив українську громадськість, що Мінська – 3 не буде. Правда, не окреслено, а саме який формат міжнародних переговорів.
На своїй першій у 2016 році прес-конференції Президент України П. Порошенко запевнив українську громадськість, що Мінська – 3 не буде. Правда, не окреслено, а саме який формат міжнародних переговорів буде застосовано. Те, що Мінськ – 2 викликав більше запитань, аніж відповідей ніхто, особливо, сперечатись не буде.
І дійсно, головний абсурд Мінських домовленостей в тому, що вони не враховували Будапештський меморандум, як запевнення про гарантії української незалежності, в обмін на відмову від третього в світі за потужністю ракетно-ядерного арсеналу, підписали окрім України – США, Британія, Росія. Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися: поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН; утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги; домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї; не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників; проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.
Росія грубо порушила свої меморандні зобов’язання щодо України як і великий Договір про дружбу та співробітництво, анексувавши Крим та окупувавши третину території українського Донбасу, без оголошення війни. Тому, у відповідності із пунктами 4 та 5 Меморандуму країни-підписанти повинні чітко підтвердити свої зобов’язання надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, тому, що Україна стала жертвою акту агресії і, навіть, об’єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї. Із Москви ми вже чули, й не раз, погрози про можливість застосування проти України ядерної зброї. І як відреагували країни-гаранти?! А ні як. Вони зробили вигляд, що в Москві невдало висловили те, що панує в їх хворій підсвідомості.
Чому ж Будапештський «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї» підписаний 5 грудня 1994 року не діє, а Мінськ -2, не дивлячись, що його термін вийшов, продовжується? Чому за столом переговорів ми не бачимо США та Британію, як основних країн гарантів. Що за світова «сила» змушує країни-гаранти так вчиняти?! Дії США, Британії та України, без врахування домовленостей та гарантій Меморандуму, виглядають дивними й абсурдними. Ніякий Мінськ – 1, чи Мінськ -2 не можуть замінити дії країн-гарантів України, що підписали Будапештський Меморандум. Мінські «угоди» ніколи Кремлем не виконувались, вони Верховною Радою України не ратифіковані. Мінські «угоди» - це спроба джентльменів неформально домовитись із терористами та Кремлем, що ними керує. Але ж у світі з терористами не домовляються?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.