«Чорт за плечима» або що Товстий Пацюк міг би порадити Михаїлу Саакашвілі

Бездонний океан вітчизняної корупції швидше викине на гострі скелі М.Саакашвілі, який каламутить воду, ніж почне самоочищатися чи змінюватися.

Днями керівник Одеської обласної адміністрації Михаїл Саакашвілі таки оприлюднив раніше анонсовані імена корупціонерів з найвищих ешелонів влади.

Проте, очікуваної сенсації не сталося – ці імена і так вже добре всім знайомі, бо широка громадськість, на відміну від правоохоронних органів, давно стежить за величними звершеннями на ниві державотворення названих М.Саакашвілі осіб, оскільки у публічній сфері вже виникало чимало корупційних скандалів за їхньої участі.

На жаль, всі ці скандали не призводили до якоїсь реакції з боку правоохоронних органів. Заява М.Саакашвілі також швидше за все залишиться "воланням самотнього у пустелі" і, пустивши інформаційні кола на поверхні корупційного океану, каменюкою ляже на його дно.

І це не дивно, бо цілком закономірним є прагнення системи самозберегтися. Тому Соляріс вітчизняної корупції швидше викине на гострі скелі М.Саакашвілі, який каламутить воду, ніж почне самоочищатися чи змінюватися.

Не дивним є також і те, що М.Саакашвілі чудово розгледів корупціонерів в оточенні Прем‘ра, але чомусь впритул не бачить таких в оточенні Президента. Як досвідчений політик М.Саакашвілі розуміє, що не можна одночасно воювати одразу проти всіх, тим більше на чужій території. Для перемоги необхідні союзники. І своїми природними союзникам "губернатор" наразі вважає команду Президента, за яку він начебто і сам грає.

З точки зору ситуаційної, політичної доцільності така позиція, можливо, й виправдана. Проте, розраховувати на те, що "команда", у якій грають такі зірки як І.Кононенко, Ю.Луценко, І.Мазепа, С.Березенко та чимало інших не менш одіозних "бомбардирів", спроможна перемогти корупцію все-таки не варто.

Безумовно, мабуть не варто вірити всьому, що пишуть у ЗМІ про вищезазначених осіб. Може всі обвинувачення проти поплічників Президента – лише базікання недоброзичливців. Проте, компетентним органам, мабуть, варто хоча б «для годиться» перевірити найбільш кричущі факти, неодноразово оприлюднені ЗМІ та у заявах активістів.

Наприклад, розтиражовану ЗМІ інформацію про те, що мережа електроних платежів QIWI (TYME), що належить загаданому вище І.Мазепі, якого пов‘язують з Б.Ложкіним та Р.Насіровим, активно використовується бойовиками ДНР і ЛНР для "обнала" грошей.

Не зайвим було б поцікавитися й стриманою позицією уповноважених органів щодо діяльності придбаної І.Мазепою кампанії "Форекс-Тренд", яка на думку багатьох експертів, є банальною фінансовою пірамідою.

 Окремого вивчення, заслуговує звитяжна робота С.Березенка  - одного з  фаворитів Президента України Петра Порошенка на посаді керівника ДУСі, навіть без занурення у його звершення часів Л.Черновецького.

Чимало писалося й про героїчні походеньки Ю.Луценка та І.Кононенка. Проте всі ці факти чомусь не потрапили під пильний погляд правоохоронців.

Безумовно, підозрювати когось у вчинені злочину – це одна справа, але бути спроможним довести все це у суді – це вже геть інша справа. Проте проблема у тому, що за нинішнього стану правової, правоохоронної та судової системи, притягнути всіх цих представників ясновельможного панства до відповідальності, а тим більше покарати – в принципі неможливо.

І все це, безумовно, варто усвідомлювати М.Саакашвілі. Так само як йому варто дослухатися до слів Товстого Пацюка, які колись дуже давно були сказані у легендарній Диканці напередодні Різдва: «Нема чого шукати чорта тому, у кого чорт за плечима».  І навряд чи цей чорт реально зацікавлений у тому, щоб допомагати М.Саакашвілі реально боротися проти корупції.