РОСІЙСЬКИЙ СЕПАРАТИЗМ

У росіян, як представників імперського етносу, дуже розвинена тяга до сепаратизму в країнах їхнього проживання. Ні один етнос на території колишнього Союзу не має такої вади.

У росіян, як представників імперського етносу, дуже розвинена тяга до сепаратизму в країнах їхнього проживання. Ні один етнос на території колишнього Союзу не має такої вади. Звідси бере початок багато проблем, з якими росіяни стикаються, проживаючи в інших країнах. В колишніх республіках СРСР доля російського населення складає від 10 до 25%.

Основною проблемою як для росіян, так і для країн в яких вони проживають є, у частини з них, відверто вороже налаштування до мови, культури й традицій країни. Деколи відверто зневажається гімн країни, її символи та історія, висміюється література та музика. Саме вони й стали для Путіна матеріалом для розгортання сепаратизму в Україні. А чого вони досягли? Може вони розбагатіли? Ні, не розбагатіли, а навпаки так збідніли й стали такими беззахисними, якими ще ніколи не були в житті. Подивіться як живеться населенню окупованих територій в умовах путінського «раю». Можливо у Криму населення стало жити краще в умовах кремлівської анексії?! Ні, не стало. Подавляюча більшість населення Криму, не на камеру, відверто говорить, що при Україні їй жилося значно краще, а головне, вільніше.

Після ганебної втечі злочинця Гіркіна з Донбасу проросійська ідеологія сепаратистських угрупувань радикально змінилась на прорадянську. Росії ж немає чим похвалитись, от і вирішили в Кремлі хвалитись і агітувати за давно померле радянське минуле, як вдалу форму російського «імперства». Стали, так би мовити, тиснути на ностальгічні спомини, щоб переконати маси окупованих громадян, що й вони можуть жити краще.

Хто ж зажив краще? Аксьонови, константінови, плотницькі, захарченки та вузьке коло їх злочинних поплічників. А до решти громадян, в тому числі й російськомовних цим бандюкам справи не має. Виникає просте, але дуже неприємне для деяких російськомовних питання: «За що боролись?» Вони забули доведену істину, що ще ніколи в історії російської імперії народу, в його загалі, не жилося добре, ситно й вільно. Ніколи! Історія російської імперії – завжди голодна, холодна й дуже кривава. Так навіщо її продовжувати?! Навіщо тратити свої сили й здоров’я, щоб підтримувати імперію-людожера? Чи не краще докласти зусиль й змінити карму російської історії на цивілізовану й людяну?! Невже досвіду минулих поколінь не вистачає для переконання, що далі так жити неможливо, адже заможно живе тільки група злочинців, яка щоденно жорстоко ошукує свій народ.

Але є й інша частина росіян, які з повагою ставляться до народу і країни серед яких вони мешкають. Саме ця частина демонструє приклад як можна і треба опановувати мову народу серед якого ти живеш, ставати його активною частиною. Ці кращі представники російського народу, як правило, героїчно воюють пліч о пліч з іншими громадянами України в АТО, захищаючи себе й свої сім’ї від путінського рабського «раю». Вони зробили свій вірний цивілізаційний вибір і саме вони допоможуть своїм братам позбутись згубного імперського синдрому. Інакше російський народ залишиться в імперському рабстві з правом радіти тільки за імперію, і звісно ж, померти тільки за неї.