КЛИЧКО VS РАЙРАДИ?

Швидше за все, проект буде прийнятий за основу і піде на доопрацювання. Розглядатимуть правки довго й нудно, затягуючи час, щоб пропустити строк, необхідний для його ухвалення.

Як кожна нормальна здорова людина, киянин має відповідні адекватні людські вимоги для свого існування: жити в будинку з чистим під’їздом, працюючим ліфтом, вчасно відремонтованою каналізацією, з чистою прибудинковою територією і відсутніми по діаметру цієї території «розливайками». Іздити відремонтованими дорогами, вчити дітей у школах з євровікнами, відпочивати у зелених зонах. Відпочивати не під кулями на Микільській слобідці  ,  не у «рукопашній» через   скандальну забудову на Осокорках , не в черговому торговому центрі, а з родиною та друзями на природі.

Питання щодо утворення або не утворення районних рад у Києві має відповідати перш за все, інтересам мешканців столичної територіальної громади.  Що сьогодні цікавить киян ? Звичайно, безпека (безпечний громадський транспорт, відповідний безпечний рівень житлового фонду, наявність безпечного руху автошляхами, не криміногенна ситуація). Цікавлять власні права,  як реалізація права на управління містом та участь в громадянському й політичному житті суспільства. Цікавить рівень життя – можливість задоволення власних потреб (духовних чи фізичних), відповідно до економічних, соціальних, політичних, культурних, інноваційних, екологічних та інших сукупних  факторів. 

 У 10-ти районах Києва працювало 630 депутатів. Вони по-різному взаємодіяли з виборцями (ті, що пройшли мажоритарну – тісно співпрацювали з мешканцями, ті, що за партійними списками – в залежності від наявності або ж відсутності совісті), але все ж таки були відповідальні за основні показники соціо економічного мікроклімату ввіреного їм району. Потрапити на прийом до депутата райради було значно простіше, ніж бути почутим депутатом міськради: районний депутат відповідав за 2000-3000 тис. виборців, а депутат Київради – за 50 тис.

 Як це було

25 серпня Київська міська рада звернулася до Верховної Ради щодо внесення змін до Закону "Про столицю України – місто-герой Київ" про можливість ліквідації районних рад у столиці.

7 вересня ВР ухвалила відповідні зміни. Згідно з Законом "Про внесення змін до Закону "Про столицю України – місто-герой Київ", районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або за рішенням Київської міської ради.

8 вересня  2010 г. – в оперативному порядку Янукович підписав цей закон, а

9 вересня 2010 року Київрада вирішила ліквідувати райради   ( рішення Київської міської ради № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»). За неутворення райрад проголосувала тодішня більшість депутатів Київради (Партія регіонів, Блок Черновецького) та  Блок Кличка у повному складі. Всього 95  депутатів зі 110, зареєстрованих у зал. 

Таким чином Партія регіонів без виборів знищила механізм самоврядування в столиці, мотивуючи дану ініціативу, відповідно до рішення Київради,  «вдосконаленням організації управління районами в місті Києві».

 Як має бути

Конституція України (ст. 140) визначає, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і  через органи місцевого самоврядування. Відновити цілісність системи місцевого самоврядування у місті Києві можливо шляхом відновлення діяльності районних у місті Києві рад. Відсутність представницької влади в районах міста призвело до зникнення взаємодії між районними чиновниками та мешканцями, яких фактично позбавили права обирати самим собі владу в районах.

Для столиці децентралізація влади є вкрай важливою, адже в місті є 10 районів в кожному з яких (згідно офіційних статистичних даних) проживає від 130 до 350 тисяч населення, це фактично як міста в місті.

На сесію 28 травня  17-м питанням порядку денного винесено проект рішення «Про управління районами міста Києва». Відповідно до нових положень ст. 7 Закону «Про столицю» рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів.

 Як буде

 Мер столиці Віталій Кличко та найближчі його соратники з фракції «УДАР- Солідарність», особливо ті, які у передвиборчий період обіцяли у своїх публічних виступах повернути райради,  звісно голосуватимуть за відновлення райрад.  Проте, це буде завчасно  прорахована недостатня для прийняття рішення  кількість  голосів.

  Всі інші матимуть свою «особисту думку», як наприклад Олексій Резніков секретар Київради, який  проти створення райрад. Тобто буде задіяний так званий «вільний режим» у голосуванні цього питання. Важко спрогнозувати і голосування депутатів від «Солідарності», які по-суті є промоутерами оголошеної Президентом Порошенком програми децентралізації.  Адже  непідтримка відновлення райрад явно суперечить  децентралізації влади.

 При цьому вони будуть обґрунтовувати своє неголосування  відмовками на кшталт «райради є пережитками радянської системи, в Європі такого немає», «запропоноване рішення недосконале, слід на рівні ВРУ вносити зміни», «економічно недоцільно».

 Попри те, що «пережитки комунізму» прекрасно продовжують виправдовувати себе у країнах Європи. Зокрема, децентралізація за польським зразком – це   наявність  у Варшави з населенням у 1,7 млн. 18 районів, в кожному з яких є райрада на чолі з бургомістром (головою райради), якого обирають депутати. Мало хто знає, що у Берліні також діють 95 районів з 45-ю депутатами у кожному.

«Недосконалість» - бажання перекласти відповідальність за реорганізацію Києва на плечі народних депутатів України, які, на сподівання міської влади,  можуть «не встигнути» до місцевих виборів 25 жовтня  внести зміни  до  ЗУ «Про столицю України - місто-герой Київ»

 Щодо «економічної кризи та відсутності зайвих коштів у  столичному бюджеті», то орієнтовний розрахунок видатків  з міського бюджету на  забезпечення діяльності районних рад у сумі 37 млн.грн. – бідність   в порівнянні з видатками на обслуговування  10 райдержадміністрацій з апаратом у   350-380 чиновників кожної РДА

  Швидше за все, проект буде прийнятий за основу і піде на доопрацювання.  Розглядатимуть правки довго й нудно, затягуючи час, щоб пропустити  строк, необхідний для його ухвалення. Таким чином кияни не зможуть обрати депутатів райрад під час  місцевих виборів (25 жовтня 2015р)  і наступний шанс  у киян з’явиться тільки у 2020році.   Влада ж   отримає чергову можливість ще 5 років  розповідати з екранів телевізорів та газетних  шпальт про децентралізацію, роль місцевої громади та розвиток місцевого самоврядування.