Юрій Луценко розповів, як створювалася його книга

Довелося попасти на зустріч, де народний депутат Юрій Луценко роповідав про книгу «По обидва боки колючого дроту», яку, можна сказати, написав він сам

Не стану самостійно переказувати почуте, краще виставлю все те, що записала з його вуст на свій диктофон.

Юрій Луценко:

 Як тільки звільнився з ув’язнення і повернувся до політики, журналіст Мустафа Найем зловив мене з диктофоном і ми наговорили дуже багато годин, приблизно 50. Він все це записав, а потом поїхав за кордон. Після чого почався Майдан і східна війна і я був переконаний, що країна живе іншим. Раптом – дзвонять і кажуть, що у мене є два тижні на Львівський форум і ми будемо видавати книжку. Коли я її прочитав, то зрозумів, що вона буде корисна людям, бо там є інформація про політику, в’язницю і про перспективи. Я зовсім не намагався написати, як погано у в’язниці, але старався показати, що людина може залишатися вільною, навіть сидячи у камері 2, 5 роки. Звичайно, як говориться, сміх – це спосіб подолати зло. І вся книжка насичена сміхом…

Я учувши читатель, а не учувши писатель. Тому більше писати нічого не планую. Завжди багато читав, бо батьки, які були в партійній номенклатурі дві третини зарплати батька йшли на книжки. У наc було близько трьох тисяч томів різної літератури.  Я завжди любив читати, але в тюрмі було два з половиною роки внутрішніх дебатів  з собою. І зовсім зараз не боюсь критики, бо вже сам себе розкритикував.  Всіма необхідними  словами я себе покарав і знаю, де  і у чому винен. В язниця була місцем катарсису, кристалізації всього того, до чого я йшов – в політиці, житті, сімейних відносинах... 

Я саме цей період свого життя хотів показати не тому, що хотів пожалітися, а тому що там я чесно казав без прив’язки до політики те, що думаю. Бо політик, нажаль завжди недомовляє. І сьогодні , якщо ви начнете питати мене про нинішній період  я буду недомовляти, бо деякі знання краще поки що притримати...

А ще, якби я не був політиком, то я був би лісником) Бо у політику попав випадково, цього зовсім не планував...